Гріє сонечко!
Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,
Затонувши десь в бездні-глубіні
Кришталевого океану…
Встань,
Встань, орачу! Вже прогули вітри,
Проскрипів мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дівчини, що з сну будиться,
В груді радісно б’єсь здоровая
Молодая кров,
Так і грудь землі диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.
Встань, орачу, встань!
Сій в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любві мати щирая
Обійме його,
Кров’ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнії, думка чесная, –
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сійте в головах думи вольнії,
В серцях жадобу братолюбія,
В грудях сміливість до великого
Бою за добро, щастя й волю всіх!
Сійте! На пухку, на живу ріллю
Впадуть сімена думки вашої!
28 марта 1880
Related posts:
- “Не гріє сонце на чужині…” Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив […]...
- “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
- “Пісні не списані…” Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо […]...
- “Лазить сонечко в травах…” Лазить сонечко в травах, скаче коник за коником гоном, І метелик з метеликом в піжмурки грають на мить. Лиш одна […]...
- “Куди тобі, сонечко…” – Куди тобі, сонечко? – До зими. – Ось моє віконечко! – Підвези. – Де ж ті везли-везлики, Як нема? […]...
- “З-за Дніпра он сонечко встає…” З-за Дніпра он сонечко встає, Як і вчора чисто-пурпурове… Дякую, що ти на світі є, Сонечко моє, моя любове. Вже […]...
- В казематі (“Веселе сонечко ховалось…”) VII Н. Костомарову Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних. Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирих […]...
- МАРИНА Й СОНЕЧКО (Байки й прибаютки) В калюжу дивлячись, малесенька Марина Уздріла Сонечко, хотіла цяцю взять. Взяла – багно!.. І хто б Марину став пенять? Марина […]...
- О МОЯ ОСТАННЯ СВІТЛА МРІЄ О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. […]...
- “Ой, із загір’я сонечко, з загір’я…” Ой, із загір’я сонечко, з загір’я, із-за далеких марев і морів. Щоранку йде в холонучі сузір’я одвічний дим одвічних димарів. […]...
- ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги і грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися, як зірка за […]...
- МАТИ ЯСНОЗОРА На світанку чути голос дзвону, Плаче Русь, як жалібна вдова, Від Карпат до голубого Дону Тужать трави, квилять дерева. Приспів: […]...
- ЩО ЗА ЗНАК – СТРУНКИЙ, МОВ СПИС? Загадка Що за знак – стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику. Хто ж бо він? (Знак […]...
- ХВИЛИНИ Якби мої думи німії Та піснею стали без слова. Тоді б вони більше сказали, Ніж вся отся довга розмова. Якби […]...
- БЕРЕЗІЛЬ А весни так хочеться, (дай, Боже, весни!), бо душа полощеться в прикрощах сумних. До весни йде Стрітення, (дай, Боже, добра!). […]...
- “Надворі дощ, холодний вітер виє…” Надворі дощ, холодний вітер виє, Одпочивай, рушнице, на стіні! Куди іти, блукати без надії? Ні, краще тут, у хаті, в […]...
- “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Покинули, загинули Десь-то за морями; Не вимолю, не […]...
- “Горить моє серце, його запалила…” Горить моє серце, його запалила Гарячая іскра палкого жалю. Чому ж я не плачу? Рясними сльозами Чому я страшного вогню […]...
- НЕ ДЛЯ ДІТЕЙ – Краще померти стоячи, Ніж на колінах жити! – Сказав учитель історії Дітям. Слухайте, діти, вчителя, Слухайте маму й тата, […]...
- ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...
- “Вирлооке сонце…” Вирлооке сонце сідає на чорну скелю. З неба, гір і свободи собі збудувала дім я. Небосхил для людини – якраз […]...
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ Моя ти зоре, румунські гори Стоять кругом, кругом. А думи вільні, а думи хвильні Витають десь поза Дніпром. Сіріють доти […]...
- ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...
- НА СУДІ – Живете ви з чоловіком ось уже десятий рік. То чого ж вам розлучатись? – Бо дурний мій чоловік. – […]...
- ДІД УМЕР От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане і ранком не піде […]...
- Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...
- “На поле – плуг, на воду – лодь…” На поле – плуг, на воду – лодь, Простуй, рости з добою; Земельну сить, озерну плодь – Підбий рукою бою! […]...
- “У здивуванні знов стою німому” У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]...
- НАРОДНА СЛАВА Нема в мене роду, Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Дума сумовита – То моя родина; Серце одиноке – […]...
- “За Ріпками – схили зелені…” За Ріпками – схили зелені… І поїзд зелений весни Стрімкіш все відходить від мене – Крізь ночі, безсоння і сни. […]...
- НІЧ НА 21 ЛИСТОПАДА Дев’ятнадцятий рік І століттю, й людині. Ізійшов молодик На чоло Україні. Замотався у дріт Наїжачений Київ. Ніби спить. Тільки кріт […]...
- “Конвалії цвітуть у молодій траві…” Конвалії цвітуть у молодій траві, тремтить роса на вічках дзвонів білих. І зацвіла весна у мене в голові, і в […]...
- 1. V. 914-го Сьогодні перше число мая перше мая веселий день молодої весни. Всі сквери й парки залюднені вдень а ввечері відчиняться сади. […]...
- ДО ШКОЛИ Ну, прокидайтеся, діти: Ранок – до книжки пора! Сонечко вспіло залити Все посереду двора! Швидше вдягайтесь до школи! Кращі прогаєте […]...
- “За вишкою, що на каплицю схожа…” За вишкою, що на каплицю схожа, Вечірнє сонце стомлено сідає. Палає небо – наче думка Божа Поза паркан колючий заглядає. […]...
- МОЯ СМЕРТЬ Так хотів би я знать: Чи ще довго прожить На цім світі мені доведеться? І коли моя смерть – Порадниця […]...
- СІЙТЕ Сійте в рахманний чорнозем з піснею, грою… Над долиною, низом – сонце горою! Робіте – прокинувся вулик. Тверезить земля: од […]...
- “Думи мої, думи мої…” Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята, Із-за […]...
- Я I… я ніколи жодної речі не вгадував (на віть всесвіту) міг би так не цілком можливо найменший немов найкращий (майже […]...
- СТАНІСЛАВ ЛЮДКЕВИЧ Зловіссна загроза тромбонів – загроза навислої скелі: дорогу ніхто не проторить, дороги ніхто не осилить… Тут поклику треба в мажорі, […]...