Как правая и левая рука
Как правая и левая рука –
Твоя душа моей душе близка.
Мы смежны, блаженно и тепло,
Как правое и левое крыло.
Но вихрь встает – и бездна пролегла
От правого – до левого крыла!
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- ВАЛУН …На отмели зыбучей, где начертал отлив немые письмена. “Кормчие звезды” Рудой ведун отливных рун, Я – берег дюн, что Бездна […]...
- Я обманула вас Я обманула вас, Что миг бывает вечность, Что с перелетом птиц Кончается тепло. И позабыты мной давно Ночей волшебных заклинанья, […]...
- Птицы Птицы Только парами На юг летят. Одиночкам Крылья подрезают Или Просто молча Убивают. И тревожно протрубит вожак. Ты живым остаться […]...
- ЗИМНЕЕ Экой снег какой глубокий! Лошадь дышит горячо. Светит месяц одинокий Через левое плечо. Пруд окован крепкой бронью, И уходят от […]...
- РУКА Тільки й видно було, що руку, а за нею не розпізнати імені, ані змісту очей, ані жодного звуку. Тільки широка […]...
- “Помру за дротом, чи тверда рука…” Помру за дротом, чи тверда рука Напише косо: “Вислати за межі”?.. Порине в хмарку тіло літака, Щоб загубитись в сонячній […]...
- “Тяжелый крест достался ей на долю…” Тяжелый крест достался ей на долю: Страдай, молчи, притворствуй и не плачь; Кому и страсть, и молодость, и волю – […]...
- ЩОБ ДЕСЬ РУКА НАКРЕСЛИЛА Коли то на трьох темних вістрях кровію сплив світ і дерево пізнало свій закон, тоді настала тиша й не було […]...
- “Коли моя рука, то тиха, то лукава…” Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З […]...
- Коли моя натруджена рука Коли моя натруджена рука Ледь-ледь торкається грудей твоїх дiвочих, Нас поглинає нiжностi рiка, Ми зупинитися не можем i не хочем!...
- О, НЕ ГРУСТИ! О, не грусти по мне! Я там, где нет страданий Забудь былых скорбей мучительные сны. Пусть будут обо мне твои […]...
- Небо в тонких узорах Небо в тонких узорах Хочет день превозмочь, А в душе и в озерах Опрокинулась ночь. Что-то хочется крикнуть В эту […]...
- ПЂСНЬ 11-я. Нелзя бездны окіана В конец сего: Бездна бездну призывает, сирЂчь: В законЂ господни воля его. Дал бы ти воду живу, вожЂ – волю […]...
- ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Йому і страшно, і блаженно, він посивів, як сивий світ, людинолюбцеві Довженку запахло мудрістю століть. Запахло сонце світлим медом в […]...
- СИНОВІ Ти був іще малий котигорошок, Така собі одна із людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила із […]...
- В ГЛУШИ Когда душе моей Сойдет успокоенье С высоких, после гроз, Немеркнущих небес, Когда душе моей Внушая поклоненье, Идут стада дремать од […]...
- СМУТНЫЕ МГНОВЕНЬЯ Есть в жизни смутные, тяжелые мгновенья, Когда душа полна тревожных дум, И ноша трудная томящего сомненья Свинцом ложится на печальный […]...
- МЫ – ЯХТСМЕНЫ /марш/ Ненавидим мы штиль, ласка волн не волнует. Ветер свежий, в барашках волна по душе, И в безбрежии пенном, лишь […]...
- К. Б Я встретил вас – и все былое В отжившем сердце ожило; Я вспомнил время золотое – И сердцу стало так […]...
- 2 Душе моя, стань лісом, і водою, І тихою вечірньою звіз дою, І вітром, і сопілкою в гаю, Й землею, на […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- “Не починайся. Ні з очей…” Не починайся. Ні з очей, Ні з губ мені не починайся. В Холодній Балці сон тече – Не снись. Не […]...
- СВЯЩЕННАЯ ВОЙНА Вставай, страна огромная, Вставай на смертный бой С фашистской силой темною, С проклятою ордой! Пусть ярость благородная Вскипает, как волна,- […]...
- НАЙВАЖЧА РОБОТА Натомлена душе моя, не дрімай – Нікому не дай тебе. душе, приспати. Струмочок життя не до прірви тримай І не […]...
- “Над нами інший лік епох…” Над нами інший лік епох, душі і праху. Ми світ поділимо на двох. Безмежжя – птаху. Мені – в узорах […]...
- ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...
- ІМПЕРАТРИЦЯ ВАРВАРА Ні бекання, ні мекання у мжичці, Куди не кинь – по голову плюта. В короні з буряків на буряковій гичці […]...
- К ОБЛАКУ Куда столь быстро и легко, И гордо, и прелестно, Ты пролетаешь, облачко, Скиталец поднебесный? Земли бездомное дитя, Игралище погоды, Напрасно, […]...
- “Все расхищено, предано, продано…” Наталии Рыковой Все расхищено, предано, продано, Черной смерти мелькало крыло, Все голодной тоскою изглодано, Отчего же нам стало светло? Днем […]...
- ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
- ЧТО СЧАСТЬЕ? Что счастье? Чад безумной речи? Одна минута на пути, Где с поцелуем жадной встречи Слилось неслышное Прости? Или оно в […]...
- СЕРПНЕВІ СТРОФИ Літо тане, як віск. Догоряє підскарбій-серпень. Смертна постеля його – золото пізніх плодів. Не поспіває строфа вслід легкостопій Евтерпі – […]...
- Ты много жил, я больше пел Н. Гуну Ты много жил, я больше пел… Ты испытал и жизнь и горе, Ко мне незримый дух слетел, Открывший […]...
- ПЂСНЬ 17-я. Видя житія сего я горе Житейское море, воздвизаемое зря и проч. Видя житія сего я горе, Кипящее, как Чермное море, Вихром скорбей, напастей, бЂд, Разслаб, […]...
- (РІЧКА) Зійшовши до річки, ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. Сто млинів було […]...
- У камина Тускнеют угли. В полумраке. Прозрачный вьется огонек. Так плещет на багряном маке Крылом лазурный мотылек. Видений пестрых вереница Влечет, усталый […]...
- “Ты держись, моя лебедь белая…” Ты держись, моя лебедь белая, У родительского крыла, Пролетай небеса, несмелая, Ты на юге еще не была. Похвались там окраскою […]...
- “Ти живеш у далекому білому місті…” Ти живеш у далекому білому місті, на високому поверсі, твій будинок примітний : там неоновий напис холодним світлом видніється вдень […]...
- КОРШУН Чертя за кругом плавный круг, Над сонным лугом коршун кружит И смотрит на пустынный луг.- В избушке мать, над сыном […]...
- НА КАРПАТАХ Я не можу думать про тебе, Між старих кам’яниць бредучи І вглядаючись в прозелень неба Ще веснянішого уночі. Почуваю, як […]...