БУРЛАЦЬКА
Випливало з-за туману
З лихоліттям чорне зло
І з собою смертну рану
Юнакові принесло.
Не горіла, не палала
Чиста свічка воскова,
Як на камені лежала
Молодецька голова.
Не схилялась, не тужила
Чарівниця молода –
Десь далеко ворожила
Про коханця сирота.
Виливала сум, страхіття
І надмірне дике зло.
– Ой, куди ж ти, лихоліття,
Козаченька підвело?
Ні родини, ні хатини
На Вкраїні вже нема,
Крім коханки-сиротини,
Що нудьгує десь сама.
Марно снились на заводі
Біла хата, поле, ліс…
Все плило в душі на споді
Разом з грюкотом коліс.
Випливало з-за туману
З лихоліттям чорне зло
Де, закривши смертну рану,
Юнакові принесло.
До кривавого майдану
Зграя чорная плила,
Де, закривши чорну рану,
Жертва юная лягла.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- БУРЛАЦЬКА БУРЛАЦЬКА Мати вмерла десь в острозі, Батька сам не знаю: Як береза при дорозі, Дико виростаю. Нещаслив я, гей! З […]...
- “А та хата…” А та хата – Хата на канатах; I таланило, коли на латi Будь-де летите… Ледь дуб У гiллi – гу!.. […]...
- ПЕРЕМОГА Як спалахне серце кволе Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. […]...
- “Обра гарбо, добра гарбо…” Обра гарбо, добра гарбо… Бикам – смаки б Моди… Чадом Пилу – на рану лип, Умучили пташат, пили чуму, У… […]...
- ТАНГО І знов з’єднались в одну оману О, дивне танго, – і сум і пристрасть. Пливу на хвилях твого туману Згубила […]...
- “Десь тут ішли солдати…” Десь тут ішли солдати в літню пекучу днину… Десь не діждала мати з бою додому сина… В’яне холодна рута, паморозь […]...
- МАЇВКА Білі черешні, рожеві морелі Травневого вечора Рядком біжать на маївку, Гублять віночки. А біла хата на горбі, Мов господиня в […]...
- “Десь на дні моїх ночей…” Десь на дні моїх ночей Горить свічка біла Йшов вітер не погасив Йшов віл не погасив Йшов кінь з гривою […]...
- “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
- СВЯТ-ВЕЧІРНЄ Тут, у Канаді – Санта Клос, А там за морем – Дєд Мороз, А де Христос, а де Христос? ї […]...
- “Там, де Ятрань круто в’ється…” Там, де Ятрань круто в’ється, З-під каменя б’є вода – Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода. Ти, дівчино, ти щаслива: […]...
- “Коли в грозу поранена сосна…” Коли в грозу поранена сосна, Вона живицею вкриває рану, Щоб ніжну гілку, буревійно рвану, Не пойняла негода навісна. І знов […]...
- “Я вийшов. А за мною – мати…” Я вийшов. А за мною – мати. Та батько у сорочці білій. Птахи над обрієм летіли, І пахла м’ята. І […]...
- БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...
- НАТХНЕННЯ В ніч, як острах суєвірний Серце холодом різне Або гострий сум безмірний Смертним духом повійне, Мир тоді – німа пустиня, […]...
- ПОВЕРНЕННЯ А хата крейдою біліла І осипалась, ніби мак. Та хата знов мені боліла, Немов не хата, а тюрма. Їй все […]...
- БІЛА ЛІЛІЯ Біла лілія, туго-волога І холодна дитина ріки З царства висмикнута водяного – Сяє краплями зірка з руки. Як наставлені ракові […]...
- ЗОРЕ МОЯ ЯСНА Моїй доні Анночці присвячую Коли день погасне, Зоре моя ясна, Щиро я тебе благаю: Освіти стежину Молодій дівчині, Що десь […]...
- “Заблудилось ягнятко в степах…” Заблудилось ягнятко в степах, Не гляділось, дурненьке, отари. Біга, мекає,- взяв його страх, Боляче своїм києм ударив. Загубилось у буйній […]...
- ХВІСТ НЕБА Місяць завис на гілці, закривши лице серпанком дерева, й висить так, гойдаючись, мов хвіст неба або волосся ночі. Білка притихла. […]...
- ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...
- “Спорожніла хата…” Спорожніла хата – Мама із татом На галицький цвинтар переселились. І в трьох кімнатах ще не прибратих Наша скорбота, печаль […]...
- “Ну чому ті хвилини кохання…” Ну чому ті хвилини кохання я не можу забути ніяк!? Десь далеко у білім убранні моя люба, тепер не моя. […]...
- “Лошиця нюхає туман…” Лошиця нюхає туман, З туману пахне їй туманом І видно: з-за туману тьмяно Зіходить місяць-молодан. Перепочинює ріка, Холодне злизує каміння, […]...
- Запросини Серед саду біла хата, Білий цвіте, будь за свата. Плинь за тихою водою, Повертайся з молодою. Хай вона у сад […]...
- СІЛЬСЬКА ІДИЛІЯ (Осінні роздуми літнього односельця) Десь там прогрес, а тут старе болото, Лишень густіше – з-під важких коліс, І я вже вріс, мов ясен коло […]...
- ЦЯ ВІЙНА СВІТ РОЗЛАДНА Гріхи з воєн намножились, Бодай ті нам і не снились! Ця труба зі сну розбудить І людей даремно губить. Вже […]...
- БІЛА ПАННА І Полями журними, як сни, Блукає, лине Біла Панна – Моя печаль неподоланна В безмежжі зим і чужини, Моя солодкая, […]...
- ТРОЯНДА ГІР (Мачу-Пічу) Була я гостею в Андах, В троянді, де сходить бог Сонця Над пелюстками верхів. Бриніла мені Вільканота На інструменті старому […]...
- ЯК В КРАЮ НЕ ТИХО, З ВОЄН ЛЮДЯМ ЛИХО З воєн лиха наплодились, Ті бодай нам і не снились! Війни сурми зі сну будять, Ті нінащо людей гублять. Хто […]...
- “Чи може бути чорне білим…” Чи може бути чорне білим? – Спитало чорне у білого. Чи може бути біле чорним? – Спитало біле у чорного. […]...
- “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
- “Будні мої безтурботно течуть…” Будні мої безтурботно течуть, Наче пруги океану, Сосни довкола постелю тчуть Зайді-туману. Сонце золотить брунатні бори, Хмари мережать панелі. Зором […]...
- ЕТАП Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. […]...
- ПОЕТІВ РАНОК Золотіє місто по верхах, Вікнами вилискує до сонця, Голуби веселі по дахах Скльовують в льодовій кірці стронцій. Унизу ще віє […]...
- РІДНІ МЕЛОДІЇ Євгенові Бандуренку Від слів отих, мов наговорено, Чомусь хмелію без вина: Мечі і струни, дружба зоряна Й морська південна сторона. […]...
- “Дзвенять у відрах крижані кружальця…” Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться […]...
- “Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала…” Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала зодягав колись в трави і в квіти тебе зодягав. Десь зоря […]...
- ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА Не до мистців, не в пантеон поетів прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло: – ще не настав той час, […]...
- БЕГЕМОТ Старезний бегемот, щойно з’їв на вечерю свіжу рану, заходить у готельну кімнату, із ним таки вибраними чорними стінами, із зображеннями […]...