Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття…”

Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття,
Розтопчу, розмету їх у попіл, у порох, у сміття.

Замість них я розсиплю пісень злото-соняшні хвилі,
Як ті птахи меткі, як ті птахи меткі-легкокрилі;
Оточу їх сріблом, загартую могутністю криці,
Дам їм крила вітрів і надхну їх вогнем блискавиці,

І пущу. Хай летять мої думи-пісні-метеори –
Не в палаци гучні, не в безмежні, блакитні простори,

А в хатину людську, де в кутках оселилися злидні.
Мої співи прості і робочому серцеві рідні.

І засяють вони, як ті зорі у небі глибокім, –
І не буде тоді робітник-селянин одиноким.

ЧЕРВОНИЙ ВІНОК, збірник творів новітніх українських письменників. Одеса, в-во окружного комітету Херсонщини УПС-РК, 1919. Передрук з ВПЕРЕД. Ілюстровани робітничий календар на рік 1929. Нью-Йорк, 1928, с. 86.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття…” - ЧУМАК ВАСИЛЬ