Театр
Святославу Максимчуку
Вони ще слухають… Акторе, говори!
Вони ще слухають – Ти щось хотів сказати.
Твоє лице для них – це тільки грим.
І сніг отой для них всього лиш вата.
Тож говори… Годинники – тік-так –
монолог часу впевнено повторюють.
Хвилина – і закінчиться спектакль.
Тоді уже всьому кінець, акторе.
Тоді, зборовши біль і переляк,
окинеш поглядом сумним порожню залу
й себе втішатимеш, що це лише антракт
і що хвилин ще вдосталь до фіналу.
Що глядачі повернуться ось-ось,
скуривши у фойє по сигареті,
і ти покажеш все, що не вдалось
тобі ні в першій дії, ні у третій.
Ти їх примусиш плакати… Отак!
Пожнеш овації гучні, сильніші грому…
Але давно закінчився спектакль,
і глядачі давко пішли… додому.
(7 votes, average: 3,86 out of 5)
Related posts:
- ТЕАТР В. Высоцкому Эта смерть не моя есть ущерб и зачет жизни кровно-моей, лбом упершейся в стену. Но когда свои лампы […]...
- РОМАНС Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар. Бродили щастям дні мої З тобою […]...
- В ТЕАТР Хутко йти в театр і заправляти скрипку Мовчати цілий вечір між натовпу з колегою Ах я буду цілий вечір уявляти […]...
- “Наш свет – театр…” Наш свет – театр; жизнь – драма; содержатель – Судьба; у ней в руке всех лиц запас: Министр, богач, монах, […]...
- ТЕАТР ДІОНІСА Тихо побрязкують соняшні драхми, Переливається мушля театру Бджолами, вересом. Товпляться в хмарах п’яні бакхантки, Пісня зігріта, піт, тамбурини, Час винограду, […]...
- СТЕП Скільки днів та безсонних світань Ти в мені хазяйнуєш, степе! Підступи до очей, устань, Дай мені надивитись на тебе. Говори, […]...
- ГОВОРИ, ЯШКО, ІЩЕ РОЗКАЗУЙ! Як була після війни розруха, дядько Білик взяв торбину: що ж, поки що прощай, ріка Ревуха! – та й подався […]...
- ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
- КРУТЯНЦІ Вони лежать, навіки молоді, Ставні й веселі, з усміхом щасливим. Готові чути поклик, як тоді, Коли б на бій ішли […]...
- ВИСТУП У ПОЛІ Слухають поезію колгоспниці, Молоді й немолоді жінки. Полишивши норми й буряки, Слухають поезію колгоспниці. Очі в них довірою горять, На […]...
- ЕКСЦЕСИ В мою кімнату йдуть принцеси В ній відбуваються ексцеси Танкують слухають вони Жалібні і криваві меси І творимо червоні сни […]...
- ЖУЧКИ Заграло юне сонце навесні, Збудило потайну світобудову; Прокинулися й ті жучки в стіні, Що слухають душі моєї мову. Я чую, […]...
- “Не дивися так печально, брів похмуро не підводь…” Не дивися так печально, брів похмуро не підводь. Усміхнись і просто вимов: “Божевільний, не підходь. Не ходи сумний та кислий, […]...
- “Тяжелый крест достался ей на долю…” Тяжелый крест достался ей на долю: Страдай, молчи, притворствуй и не плачь; Кому и страсть, и молодость, и волю – […]...
- ТАРПАНИ (Дикі коні) Де під вітрами плеще Інулець І ходять дрохви по вівсюг рославий, Там тарпани поскублюють отави І воду п’ють із чистих […]...
- “Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...
- “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
- ПРЕДКИ Мої предки Посідали на хмари з золотими рубцями І слухають дзвони під вечір. Мої предки Соняшною пшеницею Сіють добро на […]...
- “Не треба класти руку на плече…” Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить […]...
- “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
- “PAGLIAZZO” Чому уста твої тремтять нервозно, Чому скажений жаль глядить з-за вій? Гей, хто б в життю так все приймав серйозно., […]...
- ДИКТАТОР я диктатор і можу собі дозволити все палити вішати мордувати у всіх на очах гвалтувати найцнотливіших жінок і дівчат дарувати […]...
- “Гукай на біду – не догукаєшся…” Гукай на біду – не догукаєшся клич на діло яке – не докличешся хіба що здивуєш кого… та й ведмедем […]...
- Березень Я знаю, коли люди стають поетами – ранньою весною під тихий березневий вечір, біля димлячих багать, тоді, як по садах […]...
- ЧУДНИЙ ШКОЛЯР Двох онуків дід старий Посадив на руки Та й розказує казки. Слухають онуки. Раптом меншенький спитав: – А скажіть, дідусю, […]...
- ВЕСНА В ТЕХНІКУМІ У весни така уже тематика, Що дівчатам просто залюбки Готувать екзамен з математики В тім саду, де вчать і юнаки. […]...
- БУСЛИ У полі чорнозему кусні, і капле зі стріхи в долоні. В обійстя вертають бусли з далекого у сьогодні… Мої білокрилі […]...
- НАСТАСИНІ СИНИ Виростали у Настасі-удовиці двоє хлопчиків на хліб та водиці. Ой чекали хлопчики татуся із війни. Називали хлопчиків: Настасині сини. Двоє […]...
- Після кіно Михайлові Саченку Сьогодні ввечері на останній сеанс у кінотеатр “Дніпро” прийшло 27 Василів, Степанів, Микол та Іванів, а вийшло з […]...
- Хроніка Ігореві Калинцю тоді всю ніч над нашим містом пливли двоспальні ліжка замість хмар повідали що з них ран- ком ішов […]...
- ПРИТЧА ПРО ЖІНОК Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]...
- КАРАСІ В. Чапленкові Я приглядавсь до річаного плеса, Йдучи між плавнями в обідню пору. З-під ситнягів зелених табунами Рожево-срібні брались карасі. […]...
- “Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...
- ПТАШИНА ЕЛЕГІЯ із нас одні лиш діти найближчі до пташок і янголів брати вони й літати ще не розучились ще пурхають нівроку […]...
- “Горить вогонь в степу посеред ночі…” Горить вогонь в степу посеред ночі, Сидять при ньому тиша й самота. Одноманітно, на високій ноті, Прогув літак, і слухають […]...
- СОН Я бачив сон, немов зібрались ми гуртом, Щоб справити велике свято; Багато нас самих сиділо за столом, І ще прийшло […]...
- Пророк і за останню пустельну піщину ступаючи я гадав що прийду і скажу тим що мене чекають хто вони і звідки […]...
- Притча безліч дивних дерев сновигає містом безцільно гілля рук із двома листочками долонь заховавши до кишень кожне має в собі гніздо […]...
- “Не говори печальними очима…” Не говори печальними очима те, що не можуть вимовить слова. Так виникає ніжність самочинна. Так виникає тиша грозова. Чи ти […]...
- ПРИЧМЕЛЕНІ ГНОМИКИ В пивничці на лото сиділи п’яні гномики. Вони кричали: – Хто поруйнував нам домики? Вони горлали: – Ми всіх наб’ємо, […]...