Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Пустеля

кілька останніх відер піску у ній
давно приручені і безтурботно
мружачись спочивають на дитячому майданчику

дуже ймовірно що решта прийняла
іншу подобу і хижо чатує на нас

заметушаться довкола піщини тіл
хвалу всевладній інерції всоте
одспівавши знову зачнуть

іноді для годиться вибачлива
мелодія запізнілих гальм

засипають засипають з головою
гримучі піщини авт

а ще пісок заклопотаності пісок дощу
пісок підозри пісок розмов

тільки малесенький оазис ока
для потаємного плачу залишився

а той останній з людей що мені
зустрічався тут мав за дотепність
виняткову здатність одразу
входити в десятеро дверей

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Пустеля - ЧУБАЙ ГРИГОРІЙ