ПУСТЕЛЯ ЧЕРГИ

Related posts:

1. “Муміфікую вже, так, так…” Муміфікую вже, так, так, сувої споминів і втрат, гарячо-журний снігопад, можливість зрад, можливість волі, а під очима накип солі – […]...
2. Пустеля кілька останніх відер піску у ній давно приручені і безтурботно мружачись спочивають на дитячому майданчику дуже ймовірно що решта прийняла […]...
3. ОБЕЗЖЕНЩЕННА ПУСТЕЛЯ Дивлюсь на гори із вікна На простір дикий ції пустки І пригадалася вона Забилось серце хутко-хутко Згадались тіні теплий присмерк […]...
4. “3. бо я…” бо я перебреду водою снів шукати за його можливістю водою снів шукати за його присутністю бо я росту бажанням плоті...
5. “СЕРПНЕВИЙ ДЕНЬ ВІДПАЛЕНІВ…” Серпневий день відпаленів, Розлив довкіль тепло – Гіркавим духом полинів Над степом потягло. Полин-гірчак, полин-бур’ян, Пахучая трава, Аж серце гоїться […]...
6. ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТЬ ІІІ Доісторія А ящери, а мамути до нас були в природи найсильніші діти, а вимерли… Бува ж таке не раз: […]...
7. НОСТАЛЬГІЯ О хмарко грайлива Яка ти щаслива Що, маючи волю, У далеч пливеш,- Ти линеш, як мева, Сріблисто-рожева, Не чуєш ні […]...
8. Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? В якiй би скрутi жити не прийшлось, Не мучся тим, що ти чогось не […]...
9. Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? В якiй би скрутi жити не прийшлось, Не мучся тим, якщо чогось не маєш, […]...
10. “Осінній день у золотій печалі…” Осінній день у золотій печалі, І жовтий лист зворушує до сліз, Довкола ліс і жовтий шум беріз, І лісниківна грає […]...
11. “Он чого ти почорніло…” “Он чого ти почорніло, Зеленеє поле?” “Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене […]...
12. “Я тікаю від себе, від муки і втоми…” Я тікаю від себе, від муки і втоми, Від крикливих окатих міст. Я самотній бреду в білу папороть снів, Я […]...
13. ЗАПАСИ ПАМ’ЯТІ втечі – в промисел викид просто санна дорога між стін завжди в трупах зірок Твої іскри стають квітами звідки запах […]...
14. ОНА Есть что-то в ней, что красоты прекрасней, Что говорит не с чувствами – с душой; Есть что-то в ней над […]...
15. “Сама тільки можливість…” Сама тільки можливість існування конвою свідчить про страх людини перед свободою, – зате присутність конвою викликає нестерпучу конечність бунту і […]...
16. “Ми любимо волю…” Ми любимо волю, І небо, і квіти, – І любимо птиць, Що співають у кліті. Водицею поїм, Купуємо просо. Ми […]...
17. “Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях…” Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях Імла колисала примару задуми, Здрімнулося море, на змучених хвилях Хитався наш човен […]...
18. ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий […]...
19. І ТАК І НАВПАКИ Загадка У нім – три літери, та ба – іде на ньому молотьба. А прочитай з кінця – і вмить […]...
20. “Коли збираються в дорогу…” Коли збираються в дорогу З негарантованим вертанням, У Бога просять допомогу, Молитви сповнивши благанням. Коли вертаються з дороги, Долаючи Харібду […]...
21. “Чому так посмутніла ти?” Чому так посмутніла ти? Невже тому, що побачила, як жабенятко в теплому струмку сніжинки ловить ротом, гадаючи, що це комахи […]...
22. ВИХОВАТЕЛІ СВІДКІВ у підшкірці сплановано суд передсердя – тіла без сердець – ніша туги за серцем тобто свічка померла за світло викид […]...
23. ЗАВ’ЯЗЬ ВИРОКУ зігріті помилками космосу ще до змагання зі схилів ям прозою смерти тяжіння віск паралелей долання викидів розмиває зустрічі в покладеному […]...
24. ЮПІТЕР Античний бог прекрасну мав можливість Ставати лебедем, биком, дощем, Задовольняти надпотужну хтивість Жінок-богинь і власний плотський щем. Злітало з нього […]...
25. ПОЭТ Среди обугленных развалин, средь унизительных могил – не безнадежен, не печален, но полон жизни, полон сил – с моею музою […]...
26. ПЛАНЕТАРІЙ вчимося бути далекоглядними недільного дня тяжіємо до повчальних розваг і видовищ розглядаємо небо зі сферичної башти випнутої мов око циклопове […]...
27. “13. заникає…” заникає у моїх глибинах я сама мутніє в водах снів бо я росту крізь вечір він кінчається з жаданням мого […]...
28. НА ЛЕЗІ РІВНОВАГИ і зникає сей образ – до черепа зношена роль і вмикають навіяну білість альбіноси не вивчених ролей: бо натомісць всіх […]...
29. ОБМОВА На розпеченому пляжі лає даму дама: – Та яке ж це виховання? Та яка ж ви мама? Та скажіть же […]...
30. NATURA Не випадало вибраться до лісу ції весни… Не пригадаю вже, як хворостинки у гніздо сороки несуть, як на старих пеньках […]...
31. НА МАЙДАНІ БУВ БОГ На Майдані був Бог. Дивився кожному в очі. І вони розкривались, як незабудки, цвіли… В них світилося небо. Повітря було […]...
32. МОНТАЖ ІМПУЛЬСІВ красномовні вуста – дозрівання укусу до збереження віри в екзилі: дозрівання землі до пори землетрусу після виходу в статус рептилій […]...
33. “Таке життя – як в риб сьогодні в річці…” Таке життя – як в риб сьогодні в річці – Лиш вижити б в затруєній воді, А тут ще в […]...
34. “Дивлюсь на небо – сіре, однотонне…” Дивлюсь на небо – сіре, однотонне, Як і життя в неволі, і мені Той сірий колір десь у глибині Душі […]...
35. “Ніч то вельможна, то тривожна…” Ніч то вельможна, то тривожна, то осоружна, то острожна, то химородна, то хмільна. Невже і ця тривога ложна? Любить чи […]...
36. “Друже мій, не даремно…” Друже мій, не даремно Сни нам говорять. Цієї ночі Вас обвила Липкими ногами медузи Страшна м’ясожерна квітка. Стережіться подібних квіток: […]...
37. ПРЕДТЕЧІ силуети щурів – мірка знята з кравця – і пунктирних прогалин провідність: сходять очі самиці сльозами самця із табу визволяючи […]...
38. Із поеми “Розп’яття” …Бути чистим – то нетрудно, коли жити серед свят. Бути чистим там, де брудно, – то падлюки не простять. Із […]...
39. “7. обривається провалля…” обривається провалля снів і він приходить кладкою до мого тіла випікає рану де були уста а я цілунками заліплюю провалля […]...
40. УКРАЇНСЬКИЙ МАРШ Співається на голос: “Гей, не дивуйте, добрії люди” 1 Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, Чим ми на світі бували, Як волю нашу, […]...