КОХАНІЙ
В симфонії є свій рояль –
маестро світла, болю й неспокою.
Бринить у ньому квінтою-струною
любові віра, чиста, мов кришталь.
У ній і див без ліку, і печаль,
і кожний звук гаптує осявання.
Двох клавішів божественне звучання
Несе одну мелодію у даль.
В такій складній гармонії зійшлись
з тобою ми в минувшині колись,
як музика і неба мрійна просінь.
І я торкаюсь знову ніжних струн,
і йду на поклик молодих відлунь,
хоч за вікном вже посивіла осінь.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- “Дві душі: одна шукає бурі…” Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі, срібнодзвонну, блискавок, поезій, братніх марсельєзів. А друга… друга – блакитний спокій […]...
- “Впала музика з неба, і сім її нот…” Впала музика з неба, і сім її нот Долинає до мене із мороку літ. Молодому поетові дивляться в рот, А […]...
- НАД МОРЕМ Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла […]...
- ДУДАРИК Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, […]...
- Зі збірки “ВЕЛИКА ГАРМОНІЯ” MODE MORTE IV Про смерть IV Я є спокійний, наче тиша на воді, я маю досить, досить сили, щоб не боятись навіть і […]...
- “Неспокій мій в гармонії природи…” Неспокій мій в гармонії природи, Бо прагну з нею справжнього злиття. Нагадують мені квітневі води Дівоче гомінке серцебиття. Ще сонечко […]...
- НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...
- НОСТАЛЬГІЯ Я спинити біль серця не годен, Коли спогад покличе мене У дитинство моє благородне, Що у снах десь-колись промайне; У […]...
- “Мав би я чорне лице…” Мав би я чорне лице до тебе іти. Мав би я чорне лице тебе обминати. Мав би я чорні уста […]...
- О МОЯ ОСТАННЯ СВІТЛА МРІЄ О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. […]...
- ЗАПРОШЕННЯ О. Т. – за найкращу з усіх ілюзій Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і […]...
- “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, […]...
- “Відцвітають літа, перходять у пам’ять…” Відцвітають літа, переходять у пам’ять, Не встигаєш, ночами доточуєш дні. Кружеляє життя на такій бистрині, Що не ти, а тобою […]...
- “Приходь у сни, я так благаю…” Приходь у сни, я так бажаю Іще зустрітися хоч раз! Приходь, я й словом не згадаю Того, що трапилось між […]...
- МУЗИКА Я прийду уже з посрібленими скронями, Обважнілий під умовностями й узами, В той завулок з тополиними колонами, Що тече мені […]...
- “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
- Іду я стежкою дзвінкою…” Іду я стежкою дзвінкою, так вільно й молодо мені, і Марс горить переді мною в непереборній вишині. Над далиною голубою […]...
- ОСІННЯ СИМФОНІЯ Осінні скрипки в саду оркестру симфонії То кохання моє, моє кохання – захопленість Люди озброєні мрії озброєні мови озброєні А […]...
- “Зійшлись обоє на багнетах…” Зійшлись обоє на багнетах: Старий-старий і молодий. В одного: – сину, – з-під кашкета; В другого: – батьку, одійди. Зійшлись […]...
- З Шекспіра Шалений пал! Та говорю я мало – Все досконале – красне й без прикрас. Той віддає кохання на поталу, Хто […]...
- “Все марнота: багатство і чини…” Все марнота: багатство і чини, і смак вина, і перелюбства ночі, жебрацтва біль й покута без вини, і заздрощів на […]...
- АЗАРТ У карти, так обшмульгані, що аж, засіли пан різник і пан музика. Була спокуса виграшу велика, а за вікном був […]...
- ЛІТО НА МОРІ Одноманітний гул прибою, Вино, і музика, й пісні. І добре нам удвох з тобою У цій південній стороні. І дні, […]...
- КОЛОВИР ЖИТТЯ За тим селом, де я родивсь, на самому краєчку поля з часів прадавніх три тополі живою долею зійшлись. Щоліта крізь […]...
- “Стало слово моє земним…” Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А […]...
- “Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...
- “Ти, можливо, про мене й забула…” Ти, можливо, про мене й забула І, мабуть, недолюблюєш ти Заглядать у тривожне минуле, Де нелегко мене обійти. Де живуть […]...
- ЗАБУТИЙ ФОРТЕПІЯН Стою забутий у вітальні під стіною, Ні то звичайний мебель, ні то інструмент, Стирають з мене пил байдужою рукою, А […]...
- “Чому з тобою ми не хвилі?..” Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки ми б взялись І в край щасливий полетіли, Де ждала нас […]...
- “Невже празниковий розходиться люд?..” Невже празниковий розходиться люд? Не свято, а битва. Я можу молитись Тобі тільки тут, хоч це – не молитва. Не […]...
- “Як солодко в північній тишині…” Як солодко в північній тишині Давно прочитані книжки перегортати І знову – з радістю і сумом – зустрічати Все те, […]...
- Раскачайся на качелях Раскачайся на качелях, Подними лицо. И увидишь Над тобою Лес-кольцо, Под тобою Неба даль, Птицы взмах крыла. Я видала это […]...
- СКРИПАЛЬ Маестро Сергієві Орлу Він вродивсь скрипалем. З пелюшок був таким, наче скрипка. Вигравала в ньому Краю рідного дивна струна. А […]...
- “ВЖЕ СВІТАЄ, А ТИ ЩЕ НЕ СПАВ…” Вже світає, а ти ще не спав, Не заплющив безсонням роз’ятрені очі, Прислухаєшся: горлиця в лузі туркоче, Й кряче зграя […]...
- У ЛУЗІ Росою поглиблена пахолодь м’яти, високий туман поснував береги, де мнуть живокіст безшелесні лошата, роздмухані в лет – з молодої снаги. […]...
- ОСІННЯ ГОЛУБІНЬ Ще небо, як берлінська синь; Ніхто небесного блавату Не зможе словом змалювати, Ні блиску ранньої роси На білих айстрах, тонко […]...
- “У горах, серед каменю й снігів…” У горах, серед каменю й снігів, Де слід людини око бачить рідко, Малюєтся на синім небі чітко Мислівська хатка, притулок […]...
- ВЕЧІРНІЙ ЧАС Вечірній час – чудовий час: Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Скрипить […]...
- ТУМАН І тут, і там вітрила волохаті, – Суцільний дим од моря до небес, і тільки іноді прорвуться з плес далеких […]...
- “Навколо Арров-парку бігав пес…” Навколо Арров-парку бігав пес, Він щось знайоме і принадне внюхав. Спинявся, чухав лапою за вухом, Витрушуючи з вуха інтерес. Бездомний […]...