КОЛОВИР ЖИТТЯ

Related posts:

1. ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...
2. “Я визнаю життя…” Я визнаю життя: коли натхнення Спливає із душі бентежні соки, Коли у серці щире одкровення І злети поєднаються високі. І […]...
3. “Понадувалось браття, як сичі…” Понадувалось браття, як сичі – Від слави чи від жиру розпирає?.. Я журавлем в осінньому ключі (І сивий, і сумний) […]...
4. НА СХИЛІ ЖИТТЯ Ще прийде час, немов холодна криця: Гіркавий досвід питимеш щодня, Скарбів твоїх ще сповнена криниця Дуднітиме порожньою до дна. Останні […]...
5. ЖИТТЯ Я пізнавав життя в полоні ностальгії, В тужбі за волею, у вогнищі сухот,- Як потопельник, плив із каменем на шиї, […]...
6. “Життя напружене, як лук…” Життя напружене, як лук. Бо все воно – жадоба цілі. …І бриж чола, і втома рук, І скроні рано посивілі. […]...
7. МИ ГРАЄМОСЬ У ПІЖМУРКИ ЖИТТЯ Ми граємось у піжмурки життя Аж поки смерть нас не впіймає: – – “Тру-ту-ту! Я вже йду! Тай до Пана […]...
8. “Не маєш права, рабе, на життя…” Не маєш права, рабе, на життя! – Безбатченку, запроданцю, сексоте… Тебе лякає синьо-жовтий стяг, Свята, в ім’я відродження робота. Боїшся […]...
9. БЕРЕЗІЛЬ А весни так хочеться, (дай, Боже, весни!), бо душа полощеться в прикрощах сумних. До весни йде Стрітення, (дай, Боже, добра!). […]...
10. ВЕРБЕЛЬ Ось бубон ранку – кругле сонце до маршу будить вояків. Лопочуть верблі по казармах, весна тріпочеться, мов спів, весна тріпочеться, […]...
11. Слово до життя Білим снігам доручаєш збереження, блиском сльози пересвітлюєш речі, радісні звістки вапном безіменним, здавлюєш золотом сіль у копальнях, червінь цвяхів у […]...
12. ТУМАН І тут, і там вітрила волохаті, – Суцільний дим од моря до небес, і тільки іноді прорвуться з плес далеких […]...
13. ГВОЗДИКИ Зелені сутінки. Гвоздики – посли весни. П’яній до краю! Який цей світ знов став великий! І знов твої листи читаю. […]...
14. “Я прокинувся в серпні…” Я прокинувся в серпні з холодних космацьких отав… І в багряному Києві як би мені не жилося, це неспинене місто […]...
15. ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій […]...
16. МІСТ Труд його за належне усякий приймав, І ціни йому справжньої доти не знали, Поки вільно по ньому ішли й проїжджали, […]...
17. ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги і грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися, як зірка за […]...
18. СЕНС ЖИТТЯ Де реальність, де сон – Чи збагну до пуття? Сірий морок Минуле сповив пеленою – Мов не я, а хтось […]...
19. “Моє життя безрадісне було…” Моє життя безрадісне було – Можливо, на тім світі ліпше буде. Та часом вранці вийду за село І уклонюсь ромашці, […]...
20. ВІТЕР знову був вітер тарабанив віконницями шибками видзеленькував як зубами вишарпував клоччя з-поміж зрубів висмоктував як упир дух із хати а […]...
21. КВІТКА ЖИТТЯ З темного страху життя проростає, мов злак З грунту глухого. Тягнеться крізь непрозор’я до світла. Як вогник в долонях, тремтить, […]...
22. “І знову цілу ніч верзлося…” І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І […]...
23. РАНОК Ранок блиснув. Сонце, мов червона цегла, покотилось бляхою дахів. Ранок тіні й мрії розгорнув і знагла піснею возів прогомонів. Знову […]...
24. “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...
25. Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як […]...
26. ПОВІТРЯНИЙ ТЕСТАМЕНТ І слава за життя. І сайт із Інтернету. А тільки й слави – те, що ти поет… У золотім паску […]...
27. ЗРУБ ЖИТТЯ “Ще не пройшли безжальні коси По ранніх травах, по мені”. Галина Турелик Ще не пройшли безжальні коси Лугами доленьки моєї, […]...
28. ЖДАЛИ ВСІ ЗЕЛЕНОГО РОЗМАЮ Ждали всі зеленого розмаю, Леготу плодючого тепла, Ти ж дихнув, смертельно-білий маю, І земля снігами загула. Мерзне квіття дитячо невинне. […]...
29. “Боюсь поворухнутись… тишина…” Боюсь поворухнутись… тишина… Я ще не знав такої легкості й свободи: Чи то весни колиска запашна Мене гойднула в чисті […]...
30. ЯК УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він на білий На останній сніг весни, – Налетіли гуси та й сіли В узголів’ї, мов сни. […]...
31. “Ріка життя пливе все далі в даль…” Ріка життя пливе все далі в даль, Навпомацки прощупуючи простір, А ми ніяк не виплачемо жаль, Моя кохана, через стільки […]...
32. СОНАТИ ЧУРЛЬОНІСА Соната весни, і зорі соната, І моря соната… Алегро… Фінале. Не тане лиш сонце червоне у шквалі навальнім – Під […]...
33. “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
34. “Колись і ми впадемо під хрести…” Колись і ми впадемо під хрести… Але допоки це життя нести – Люби його у проявах усіх, Люби ці сльози […]...
35. “Сизі ранки поснулі…” Сизі ранки поснулі, зозулі під росами сплять, зелені стебла цибулі з низеньких туманів стримлять. Грузне в туман драбина, прихилена до […]...
36. ДВА НОЖІ Схрестилися над нами два ножі Спустилася імла повільна Владає сила невідома і свавільна І місяць вже тому як ми чужі. […]...
37. МІЙ САД Не знав блискучих фарб весни Мій серед міста сад – Припали пилом ясени, Трава, лапастії клени І осокорів ряд. Я […]...
38. МІЙ СПІВ Дивуєшся, чому мій спів Не той, що був колись. Дивися! Сльози ріками По краю розлились. Сторощені гаї, ліси, Замовкли солов’ї, […]...
39. І вже – трава, я хочу буть травою І вже – трава, я хочу буть травою, Не треба квітів – просто так, травою, І не шуміти, лиш рости […]...
40. ДОЛЕ, КВІТКО БІЛА! Доле, доле – квітко біла! Ти несеш мені весну Злотом ткану, мережкову, Щоб крізь сльози я раділа, Бо ж весни […]...