Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КАЯТТЯ

З-під вій у тебе дві сльози скотились.
В устах тремтливих відчай занімів.
Довкола нас злобливі жала слів,
Мов привиди похмурі, зупинились.
Прийшла до нас непрошена осмута
І я високим каюсь небесам,
Чому раніш до дна не випив сам
Безглуздих чвар огидливу отруту.
В мені від того, мабуть, горя більше,
Ніж чорняви у пітьмі за вікном,
Де смуток вперто зраненим крилом
У шибку б’ється раз-у-раз сильніше.
Що серця крик і що душевні рани,
Коли любов страждає, мов дитя!
…Горить свіча… у серці – каяття…
Заполонили очі біль-тумани…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

КАЯТТЯ - ЧИР НЕСТОР