Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ГУЦУЛИ

Там, де гори срібносині,
Де Карпат високі шпилі,
Проживають люди сильні,
Щедрі словом, зором пильні.

Мой, опришки дужі й спритні,
Сонцем повні їхні лиця.
Що не серденько – то скрипка,
Що не очі – гір зірниці.

Славні честю, файні в ділі,
Життєствердні в добрій волі.
Поміж себе неподібні,
Наче квіти в чистім полі.

Гей, співає гойний легіт,
Аби небо й зорі чули,
Що цей нарід – гордий легінь,
І зовуть його – гуцули.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

ГУЦУЛИ - ЧИР НЕСТОР
 »