Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДІАЛОГ

Мовчи, кажу душі, мовчи,
Не маєш приводу для слова,
Бо я у Всесвіті нічий,
В путі загублена підкова.
Що образ мій? Нікчемний знак,
Пощерблений кинжал без піхви…
Але душа кричить: не так,
Не можемо служити віхтем
Чиєїсь кагли! Ми – Собор
З мозаїкою й образами.
Наш сотворитель – то є Бог,
І тільки він стоїть над нами.
Тому прошу я: не мовчи,
Дзвони, коли тебе й не знають,
Нехай у жилах, як в печі,
Вогонь неспокою палає.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ДІАЛОГ - ЧИР НЕСТОР