ДІАЛОГ
Мовчи, кажу душі, мовчи,
Не маєш приводу для слова,
Бо я у Всесвіті нічий,
В путі загублена підкова.
Що образ мій? Нікчемний знак,
Пощерблений кинжал без піхви…
Але душа кричить: не так,
Не можемо служити віхтем
Чиєїсь кагли! Ми – Собор
З мозаїкою й образами.
Наш сотворитель – то є Бог,
І тільки він стоїть над нами.
Тому прошу я: не мовчи,
Дзвони, коли тебе й не знають,
Нехай у жилах, як в печі,
Вогонь неспокою палає.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- “Мовчи! Я знаю. За всіма словами…” Мовчи! Я знаю. За всіма словами – Холодний смерк, спустошені сади… Це наша пристрасть стала поміж нами, Нас розлучаючи назавсігди! […]...
- ДІАЛОГ ЗНИЗУ 1 Я пишу, щоб Ти прийшов до мене стежкою рядків, бо я тебе не знаю. Але Ти повинен існувати, бо […]...
- “Опускаюсь на дно…” Опускаюсь на дно до літами похованих мрій, там розсипав колись я надій найкоштовніші перли. Тільки Ти не втікай, не щезай, […]...
- “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
- 6. З’ява шоста: “Діалог двох невідомих” Крик: Господи, я голий, як часник; був ще вчора краплею вологи: нині ж мій заляканий язик прирекли казати щось вагоме. […]...
- Пам’яті Олеся Гончара Тоді я тільки бавився в поета, а ви були у класиках, коли до мене раптом просто із портрета ви підійшли […]...
- ЗАГРАЛИ ДЗВОНИ Заграли дзвони, заграли дзвони, заграли… Із буйним вітром на перегони помчали. Несуть розраду, несуть потіху з собою І під мужицьку […]...
- ДІАЛОГ-МОНОЛОГ Пам’яты Василя Стуса – Одягну чисту сорочку, Щоб вмерти за Україну… – За кого ж ти на землі цій Будеш […]...
- ВІДОЗВА ДО БАЛАКУЧОГО ГОСТЯ Ображати тебе не хочу я, прошу тільки, щоб ти зрозумів – не розстрілюй часу робочого кулеметною чергою слів! Поки ми […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- СЕРЕД РУЇН СОБОРУ В КОВЕНТРІ Завчено, навіть якось ніби книжно, розповіда прочанам провідник про те, як полум’я з’їдало хижо собор і як престольний хрест поник […]...
- “І місячну сонату уже створив Бетховен…” І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і молодик, […]...
- ЗВУКИ РІДНІ Синь бездонна, ще й грозою прополоскана. Дзвони, дзвони, гул – рікою… …з підголосками. Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий […]...
- “один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...
- “Як вої одвічного фронту…” Як вої одвічного фронту, Не вбити яких, не скорить, Шевченко стоїть під Торонто, Франко в Вінніпегу стоїть. Великі поборники духу… […]...
- ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
- ЧЕТВЕР Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа […]...
- “Для вас, історики майбутні…” Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті делекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про […]...
- “Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...
- “Похоронні дзвони…” Похоронні дзвони… – Дзвонять? – По кому дзвонять? – Дзвонити заборонено, ховають без дзвонів. – Кого? – Що?.. – Закопане […]...
- НАПУЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї”, а також, витягнувшись […]...
- “Панове, в мене маленьке прохання…” Панове, в мене маленьке прохання. Тобто це велике прохання, Маленьке ж у тому розумінні, Що неважко виконати його. Отже, в […]...
- “Де ті царі, що підуть з пастушками…” Де ті царі, що підуть з пастушками, коли зоря засвітить ув очу? Мовчать сніги над нами і під нами. На […]...
- ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...
- ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
- УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка […]...
- ДО ЗІРОЧКИ Ніхто не винен. Тільки час. Між нами довгі коридори. І вже не порятують нас Ні адвокат, ні прокурори. Час – […]...
- “Ми з ним лежали в одній палаті…” Ми з ним лежали в одній палаті. Він скубав пейсики рудуваті і скаржився нудно й довго, що все в магазинах […]...
- “Не нам той рух, що до людей оглух…” Не нам той рух, що до людей оглух, Не нам та вольність каменюки-лежня… Живи в мені, свободи вічний дух, Живи, […]...
- ВОЄННІ ЗЛОЧИНЦІ Коли з’являються вони У хроніці в кіно, Простягши руки в кайдани, Що ждали їх давно. І запобігливо роти Їх кривляться […]...
- 2 Душе моя, стань лісом, і водою, І тихою вечірньою звіз дою, І вітром, і сопілкою в гаю, Й землею, на […]...
- “Архангел Михаїл. Собор Бориса й Гліба…” Архангел Михаїл. Собор Бориса й Гліба. Видовищ даждь нам днесь. А там – вина і хліба. Хрещатик янголят. А пахне […]...
- “першого зову вівчаря…” першого зову вівчаря і не тільки тому що над ним сіяла зоря двадцять століть тому що був першим кому благу […]...
- МОЯ УКРАЇНА Борисові Олійнику Малинові дзвони на лаврській горі, Церков позолочені бані. І вічністю світиться небо в Дніпрі, І далі синіють рахманні. […]...
- “Матері залишаються з нами…” Матері залишаються з нами І тоді, коли їх нема, Коли чорна земля і дрімуча пітьма Пролягає між ними і нами. […]...
- “Десь-не-десь, в якомусь царстві…” Десь-не-десь, в якомусь царстві, дзвони били по лицарству, дзвони били й перестали, бур’яном позаростали повмирали дзвонарі, залишились комарі. Комарі на […]...
- СПОМИНИ Сумеркові тони… Похоронні дзвони – Дінь-дон… Ніби на екрані Образи в тумані, Крізь сон. Рухи молитовні, Погляди любовні, Німі… Крила […]...
- АТОМНЕ Я галактик ваших гривастих Не вивчав у екстазі німому. Я – невидимий головастик, Що живе у тобі самому. Я – […]...
- ЗНОВ ЗАСІДАЮЧИ ДО “КОРОЛЯ ЛІРА” Золотомовна лютне, дзвін пишноти! Співна Сирено! Казку ведучи, Згорни прадавні сторінки й мовчи, Мелодій збувшися в холодні сльоти. Прощай! Крізь […]...
- “Стоїть вода на тротуарі…” Стоїть вода на тротуарі. Земля умита цвіту жде. А мій синок дворічний в парі З дівчам-ровесницею йде. В майбутнє їхнє […]...