Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Не нам той рух, що до людей оглух…”

Не нам той рух, що до людей оглух,
Не нам та вольність каменюки-лежня…
Живи в мені, свободи вічний дух,
Живи, моя залежна незалежність.

Залежний я від миру і війни,
Голодних і холодних на планеті,
Від ранньої чиєїсь сивини,
Життя чийогось і чиєїсь смерті.

Залежний я і від минулих літ,
Й від того, що родилося сьогодні,
Від радості людей та їхніх бід
І променя з космічної безодні.

Залежний я від степу і тайги,
Сліз матері та усмішки дитяти,
А ще від того, чи знайду снаги,
Щоб злу-неправді стежку перетяти.

Десь все дощенту знищить ураган,
А десь паде на ниву дощик дрібен…
Мені така свобода дорога,
Щоб я на світі був комусь потрібен.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)


“Не нам той рух, що до людей оглух…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР