СТЕПОВИЙ РАНОК
Ще ночі мла не зворухнула крил,
Щоб степові покинути долини,
І спить у млі далекий ряд могил –
Сумних слідів минулої години.
Широкий степ, за ніч набравшись сил,
Ще твердо спить, і вогко снять рослини;
Лиш будяки в колючій зброї стріл
Стоять, немов грізні князів дружини.
Але із мли залізний зринув змій;
Летить, гримить… і біла хустка диму
Пливе за ним у сонній млі нічній.
Летить, гримить… Біжить, біжить до Криму,
Щоб з моря там, в країні чарівній,
Жагу залить у пельці мідяній.
1900
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- Веснянки. “Гримить! Благодатна пора наступає…” Гримить! Благодатна пора наступає, Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І […]...
- “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
- РАНОК (“Його зозуля на крилі принесла…”) Його зозуля на крилі принесла І птаство будить у гаї “ку-ку”, Рибалка-вітер променисті весла Занурює у повінь гомінку Густих ланів, […]...
- РАНОК Ранок блиснув. Сонце, мов червона цегла, покотилось бляхою дахів. Ранок тіні й мрії розгорнув і знагла піснею возів прогомонів. Знову […]...
- ДИМ РОЗЛУКИ Уже відходить поїзд мій поволі при світлі затамованих сльозин. Пливе перон у срібнім ореолі, а на пероні – ти, дочка […]...
- ТЕРНОВА ХУСТКА Бачу я знову і знову: жито шумує густе, мамина хустка тернова над колосками цвіте. Хустка схиляється долу, згадує грізні бої. […]...
- “О степовий, безмежний дух свободи…” О степовий, безмежний дух свободи – полину найсолодша гіркота, ти – як любові рятівничий подих із уст в уста… Вдихни […]...
- РАНОК ЮНАКІВ Вилітають – лиш стопи дзвенять, аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся, мов туман, коли вітер шугне, буря кроків […]...
- РОБОЧА ЕЛЕКТРИЧКА Розвію дим вагання – і в дорогу! Не хочу я розкішного купе, не хочу я комфорту дорогого, в якому серце […]...
- “Дев’ята книга, дев’ятий круг…” Дев’ята книга, дев’ятий круг… Якби то зринув дев’ятий вал! Палає серце від злих наруг – І б’є прибоєм визвольний шквал. […]...
- ГРУДЕНЬ Порожні гнізда, холодний вітер, Пливе рікою останній лист. Спить чорна хмара на чорних вітах, Спить, наче хмара, старезний ліс. Оце […]...
- “Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом…” Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом В своєму зорехмарному ряду. Завіяло, заговорило снігом У полі, попід садом і в […]...
- ЛИСТОПАД Жінки згрібають листя у садах, Синіє далеч, в’ються пасма диму. Над чорним полем одинокий птах Летить навкіс із осені у […]...
- ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
- ТІНЬ БЛИСКАВКИ Сяйнула у небесному огромі і зачаїлась блискавка крива. Настала тиша. Але враз од грому здригнулася зволожена трава. Гримить! Над вами […]...
- “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
- “Як деколи здрімається, то сниться Підгір’я…” Як деколи здрімається, то сниться Підгір’я, І думонька вертається на рідне підвір’я. Там ненечка старесенька засмучена ходить, Щовечора, ріднесенька, як […]...
- “Неначе бронтозаврове яйце…” Неначе бронтозаврове яйце, Віднайдено в Драмгеллерській долині, По небу важко, втомлено пливе Грудневе сонце. Черевом угнутим Воно торкається гілля дерев, […]...
- “Вільшина, верби, осока…” Вільшина, верби, осока. Кущі над берегами. І ледве котиться ріка Зеленими лугами. Синіють мирно небеса, Пливе хмарина біла… Спокійна, стримана […]...
- РАНОК Так закипав ранковий чай. Зламалась ніч об грані вікон І погляд твій німів од крику, Чи може, крик у нім […]...
- СЛОВО ПРО МАТЕ ЗАЛКУ* За Тисою я питав: Чи чули про нього ви? Чи мужній до вас долітав Голос його з Москви? Чи знаєте, […]...
- РАНОК Мов пісня, бродить сонце в тучах, От-от проллється… Із-за гір, З країни снів, мишей летючих, Під срібне цюкання сокир. Всміхнувся […]...
- РАНОК Синові Богданові В моїм саду, де повний кущ півоній Підносить юно в лагоді червоній Травневу радість раннім небесам, На всіх […]...
- МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
- БІЛЕ ВИДИВО ЗИМИ Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. Біла хмаро, де береш ти пряжі так багато? Брате яворовий, снігу в мене […]...
- “Ще ранок лиш…” Ще ранок лиш. Нічого ще не гасло, та бубнявіє чорна горошина – Рядки у віршах, як порожні ясла: сегорік не […]...
- З ПРАКТИКИ ЗНАЄ -Що таке “зелений змій”? Запитав хлопчина. – Це чортяка, сину мій, Що живе в плящині. Як з горілкою хильнеш Того […]...
- ПІСНЯ.”Повій, вітре, на Вкраїну…” Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, […]...
- ГРАД На Україні град – так радіо сказало. Я ж те на свій копил зобразити берусь: Націлившись на Буг, сичить вогняне […]...
- III. Ранок Над тихим сном мого малого сина, Над плетивом думок моїх і мрій Пливла тривога, ніби всесвіт, сива, Гойдаючись на гребенях […]...
- ЛІТНІЙ РАНОК Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані […]...
- ЗИМНІЙ РАНОК Я люблю веселий ранок Холоднючої зими, Як на двір, на стіни, ганок І на шлях за ворітьми Упаде із неба […]...
- ЛІТНІЙ РАНОК Тепле сонце встало пишно; Одягається розкішно В яр* і золото долина, – Встань і ти, моя дитино! Ранку тратити не […]...
- ПОЕТІВ РАНОК Золотіє місто по верхах, Вікнами вилискує до сонця, Голуби веселі по дахах Скльовують в льодовій кірці стронцій. Унизу ще віє […]...
- “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
- РАНОК ПІСЛЯ БОЮ Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів […]...
- ОДНА ПІСНЯ В кінці греблі Шумлять верби… Бува, почуєш пісню і спахнеш Пекучим болем пізньої любові – І от – далечина Твоїх […]...
- Так легко нам. І ранок – мов пастель Так легко нам. І ранок – мов пастель. Та ще звучать, глибинні і гортанні, живі пісні загиблих на світанні, полеглих […]...
- “Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...
- “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...