КНЯЗЬ ІГОР
Дріма Донець в легкім тумані,
А я блукав над ним вночі
В недовідомому жаданні,
Немов чудес яких ждучи.
І бачу я: струї срібляні
Тремтять, до берега йдучи,
І хтось незнаний на світанні
Ворушить росяні кущі.
То Ігор-князь тіка з полону.
Слідом Овлур за ним. Збива
Убрання росяне з розгону…
І ось бувальщина жива
Мені ввижається, і з Дону
Мов вухо тупіт зачува.
(1898)
(3 votes, average: 3,67 out of 5)Related posts:
- КНЯЗЬ Ще гори куряться від снігу, сім стріл неначе сім пісень, і юнака вітає день окриленим найменням: Ігор. Горять скрипки в […]...
- Ігор Умер Олег. Закняжив Ігор. Це завзятий був вояк: Налітав він, наче вихор, І не знав жалю в боях. І державного […]...
- Князь Данило у хана Все ж татари не лишили, Не покинули наш край. Незабаром хан татарський Присилає: “Галич дай!” Зажурився князь Данило: “Ми стомились […]...
- Княгиня Ольга Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить. Чарівка сама, як […]...
- “Відтоді, як на Калці князь Мстислав…” Відтоді, як на Калці князь Мстислав Спізнився вийти в бій із чорториїв, А галицький Мстислав полки послав За Галич помирати […]...
- ВАСИЛЬКО, КНЯЗЬ ТЕРЕБОВЕЛЬСЬКИЙ Історична поема “Для коня узда кермою є, для мудрого – книга”. Князь Ярослав Мудрий “Не хочемо віддати тобі Володимирського престолу, […]...
- 7. З’ява сьома: “Інтермедія з князем Ігорем” Ігор, витязь той слов’янський, зараз рушить до походу; Ярославна проводжає і наказує по ходу: щоб тримався він статечно, говорив поменш… […]...
- З ДИТЯЧИХ ІГОР І ЗАБАВ коли тобі стане аж занадто нудто заведи собі янголятко і дідуся грайся так підстав дідусеві ногу хай гримнеться мордою об […]...
- “Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим…” Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим… Часто в дитинстві здавалось – за річкою Овлур свистить. Як тоді пахли під хатою […]...
- “Лежать між нами дев’ять літ…” Лежать між нами дев’ять літ Страшної, лютої розлуки. Вже виросли мої онуки, І я уже не дядько – Дід. А […]...
- НА МОГИЛІ ОВЛУРА ДУДАЄВА Опівночі Овлур свиснув за рікою. Слово про полк Ігорів Плаче Україна, За Овлуром плаче, Руки до неба простягає, Вбивцю кляне-проклинає, […]...
- А – КНЯЗЬ АСКОЛЬД Аскольд був лицарем і князем, Гостей привітно зустрічав, А рідну землю від ординців Мечем двосічним захищав....
- ВОГОНЬ І ЛІД Твердять, загине світ в огні Або в льоду. Чомусь ввижається мені, Що світ загине у вогні. Але, дізнавшись доладу, Якщо […]...
- Утечя Ігоря з неволі Степовий майновий ранок, Не здригнеться море трав… Схід поволі розцвітає. Ось і сонце! Ігор встав. Степ в росі… Пташки щебечуть… […]...
- “Ой, що то за дим, від якої пожежі…” Ой, що то за дим, від якої пожежі За вітром валує на київський вежі? То половці скачуть у люті сліпій, […]...
- З РЕЧЕЙ ПОЛОНУ З речей полону я звільнитись хочу В країні цій багатій на всі речі. Це може вам здається недоречі- Та я […]...
- СКИТСЬКА БАБА ялова баба з шорстого каменя сама посеред степу: ще вереміям немає вгаму землі обдертій вибави нема бо кожен викидень і […]...
- БИТВА (Із “Слова о полку Іроревім”) Із досвіта до вечора Летять стріли гартовані, Бряжчать мечі об шоломи, Тріщать списи, ламаючись На тім незнаємім роздоллі, На половецькім […]...
- “Хтось любить одяг, модний до дрібниці…” Хтось любить одяг, модний до дрібниці, А чи хороми пишні, як божок. А я люблю, щоб гнулися полиці І етажерки […]...
- “Пекучий день… лісів солодка млява…” Пекучий день… лісів солодка млява… смага стежок… сонливиці левад… Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать. Краплини перші […]...
- З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
- “Тепер на півночі горять сніги…” Тепер на півночі горять сніги… Стрункі на півночі біжать олені… І, знак північної снаги, Високі заграви студені Сліпучо міняться… Повій […]...
- ОВЛУР ЖИВИЙ! Овлур живий! Не плачте, мамо. Веде він Ігорю коня. В майбутнє він іде так само, Як вся Джохарова рідня. Не […]...
- ДО ІГОРЯ Тобі же, полюбовниче Боянів, Що синього хотів-єс випить Дону, Тобі ж коліно своє не приклоню? Заграли в срібло-злато вельми рано!.. […]...
- СТАРИЙ МУЗИКА Я шинкареві збіжжя все Прогайнував на те, на се: На горілчину, мед-вино… Бо щось гуляю вже давно. Стара скрипиця та […]...
- ВІДСТАНЬ “З рання до вечора, з вечора до рання летять стріли гартовані…” Слово о полку Ігоровє Летить стріла із половецьких надр, […]...
- В КІМНАТІ СТА ЛЮСТЕР В кімнаті ста люстер, самозакоханий, гарно викривленим я бачу себе. І тільки в сірому саді мурів, на поверхні мурів, мій […]...
- ТРУДНІША ГРА Відношень дивних я знавець тонкий – монаших шпетних змов у срібних горах і слів, що ти проговорила вчора, кладучи на […]...
- СТЕПОВА СІНОЖАТЬ Ой по Дону, по Дону, По крутому бережку, Там село поуз село Мов квітками процвіло. Без границі й без конця, […]...
- АССІЗІ Украй мені місяця – хліба, Місяця теплого з Умбрії, Над сном виноградників. Замріє крихта рожевого, Золота відляск на лаврах, Франческо, […]...
- “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
- “Мені ввижається: наш сад уже зацвів…” Мені ввижається: наш сад уже зацвів – Сад-ветеран, старезний сад артілі, – Й від меж його, немов од берегів, Пливуть […]...
- “Вже ціла зграя збіглась їх…” Вже ціла зграя збіглась їх Над чорним і роздутим тілом Затонських, Скрипників отих, Кому здохлятини кортіло. Бенкет шакалів і гієн… […]...
- БЛАЖЕНСТВО ГОНІННЯ “у саду блаженств де вісімм квітів один тільки для мене блаженство гоніння” Ігор Калинець – “Короноване Опудало” блукаю по карому […]...
- “Вдягаюся в небо і хмари…” вдягаюся в небо і хмари в кучеряві кущі й дерева в надбережні палати й вежі у схід сонця і в […]...
- XXI. “Розбитий…” Розбитий, немов вікно, думаю про те, що не станеться. Не поведу тебе за руку, білу, неначе яблуня, в свій дім! […]...
- “У хутрі лисячім мене одвідав гість…” У хутрі лисячім мене одвідав гість Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном. Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть. Пан […]...
- VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
- “На залізничній станції Красне…” На залізничній станції Красне В передріздвяний день посеред снігу, Наряджена в убрання нерясне, Засвічена ялинка, як утіха. В цій каші […]...
- “Тихше, вихрасті кущі…” Тихше, вихрасті кущі! Небо, гамуй солов’я! Глухо в трояндні дощі Хлипає туга моя. Хмура – мов Каспія ніч. Гойна – […]...