Гасне день
Гасне день,
Туман долину слонить,
В садах біліє цвіт вишень,
Між листям вітер дзвонить.
Прийде ніч,
Така багата в чари,
На небі блисне море свіч,
На землю злинуть мари.
Всне село,
Втомлені втихнуть люди,
А я розпалене чоло
На твої склоню груди…
Я уста
Твої займу в пожари!
Тихо… З піль мряка йде густа,
І ніч розносить чари…
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- МОЛИТВА О, як то тихо вечором на ярі! Де сонце було, там кроваві смуги, І ніби склали світ на чорні мари, […]...
- ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ III Я мусітиму розсунути стільки квітів, важких, як стегна і жіночі груди, щоб тебе знайти, ти стоятимеш обвішана гірляндами свого тіла, […]...
- ПРЕЛЮДІЯ DES-DUR Гей, снилося мені село весною, Вінки садів, черемхи білі квіти, І кучеряві верби над водою, Шо в тихі хвилі затопили […]...
- ПО БУРІ Притихла буря… Низько над землею Тягнуться хмари втомлені, понурі; Сонце сховалось під сіру кирею, Хати здрімались, задумані, хмурі… У густій […]...
- СВІТАНОК НАД МОРЕМ Гасне остання зірка У небесах бездонних. Море лежить, як жінка Після утіх любовних. Обрій кипить в огниві, Сонце росте на […]...
- МІСЯЧНА СОНАТА Часом, як смерк розстелить сірі крила І довгі дні стануть западати, Ти в дім приходиш, моя ясна, біла, І крізь […]...
- Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...
- МОЇЙ ЛЕОНОРІ П’яний сонет Ні, тебе нема, нема на світі, Ти з’явилася у ніч осінню, І уста твої, уста напіврозкриті Я зустрів […]...
- РАДІСТЬ Прилинь до мене й принеси Свіжість піль на твоїх долонях, Піль, що лящать перепілками й польовими кониками, Піль, що дишуть […]...
- ТУМАН Щоб оцей туман та сніги поїв. Цей важкий туман, нерозгаданий. Впав на груди піль, на печаль гаїв, Впав на тихий […]...
- “Проходит день, и ночь проходит…” Проходит день, и ночь проходит, Ни сна, ни грез. в ночи немой, И утро новый день приводит – Такой же […]...
- ЛЕТИ, МОЯ ДУМО Лети, моя думо, в вечірню годину Далеко-далеко відсіль. Лети, моя думо, у тую хатину, Що слухає казку топіль. Жила в […]...
- “Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки…” Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, […]...
- ДЕНЬ Люди, людоньки, дивіться! Кружеляє голова – сонцем сповнена по вінця денна сфера колова. Гляньте звисока під ноги, тут володарі лиш […]...
- ЯК БРАЛИ ДЗВОНИ Ранком, як стало лиш світати, Прийшли під церкву царські слуги. Як стали дзвони забирати, Понісся плач жалю і туги… Так […]...
- НІЧ Б. СМЕТАНИ Звуки канули в безвість… Глухе піаніно у кутку причаїлось, мов чорних кіт… От і все. За хвилину стану грудкою глини […]...
- РОЗВИДНЯЮЩИЙСЯ ДЕНЬ 1 Іде війна. Десь глухо б’ють гармати. Порожнє місто. Вікна-сліпарі. Та видно сад о весняній порі І хмар важких запліснявілі […]...
- “Мандрує день за літніми вітрами” Мандрує день за літніми вітрами. Поля… Поля… Не видно ні душі. Село з долини дзвонить криницями, і шарудять пошерхлі комиші. […]...
- Десь осінь надходить М. Т. десь осінь надходить витирає чоло фартушком ще один день округлим плодом упав з гори поволі гасне далекий гул […]...
- 3 Пташки вмирали тихо в лісосмузі, Бо хімії з росою наковтались. З ясного неба їх летючі друзі До них крилом залізним […]...
- З КАСАРНІ Ходить смуток по темній касарні, Тихо ходить попід сірі стіни. За ним світло збитої ліхтарні Снує довгі чудернацькі тіні. У […]...
- “Журба поорала чоло моє бідне…” Журба поорала чоло моє бідне, І сивіє з горя мій волос, Втомився я смутком, дрижить плачем голос, А зірка остання […]...
- “Холодне море, день похмурий…” Холодне море, день похмурий, Пісками вкритий берег бурий. Справляє сірий бал сльота, І нудить світом самота. Куди не глянеш – […]...
- “Мій день народження – це ти…” Мій день народження – це ти. Повите муками у тебе є минуле. В огні буденної людської суєти У мене є […]...
- ПОЕТ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі є два сині телевізійні екрани, що показують два різні види на битву […]...
- “День – як рік. Хмари й то вже стерлися…” День – як рік. Хмари й то вже стерлися Чистять небо з ночі до ночі. Сонце кроквами в обрій вперлося […]...
- “Село батьківське – глушина…” Село батьківське – глушина, Та живемо ми, як і всюди, Як у людей, в нас далина, І маєм стільки ж […]...
- Зачем в моей усталой груди Зачем в моей усталой груди Так много боли и тоски? И так ненужны маяки. И так давно постыли люди Уныло […]...
- “Вмочає день окрайці теплі…” Вмочає день окрайці теплі В медяний сонячний настій, Чарки налиті тонкостеблі Із дзвоном ставляє на стіл. В людей є знову […]...
- День молочно-сизый расцвел и замер День молочно-сизый расцвел и замер; Побелело море, целуя отмель. Всхлипывают волны; роняют брызги Крылья тумана. Обнимает сердце покорность. Тихо… Мысли […]...
- “Засяє день, і сутеніє…” Засяє день, і сутеніє. Сніги, як килими, лежать. Вітрець знемігся, тихо віє. Якийсь лісочок манячіє В далечині. Санки біжать. Якесь […]...
- ОСІНЬ І На пусте поле сонце кладеться Лучем безсилим, тихим, блідим, Над чорні скиби сонно снується Тяжкий, синявий, запашний дим. Іде […]...
- “Відлине день без’язикий…” Відлине день без’язикий І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!”. Затулити вуха. Заплющити очі. А […]...
- ФАТА-МОРГАНА Люба панно, дайте руку… Перед нами царство мрій, Царство соняшних надій, Фарб і образів і звуку!.. Люба панно, дайте руку. […]...
- “Був день – пам’ятаєш плазу чого змія?..” Був день – пам’ятаєш плазу чого змія? – виткий, холодкавий, похітливий весь. Імення твоє було інше, Маріє, а клен той […]...
- Поети втікають від знуджених полчищ Толікові Дністровому поети втікають від знуджених полчищ їм втомлені кості ніхто не полоще заладили знову останні чи перші на голій […]...
- “Згасає день за синіми лісами…” Згасає день за синіми лісами, За синіми лісами лягла імла; Пливуть рожеві хмари небесами, І тихо з небесами злилась земля. […]...
- “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, […]...
- НА ПІДСЛУХАНУ НУТУ Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що […]...
- З ПОЛОНУ Згаса днина. Плакав дзвін, І промінь сонця блід, В село з далеких ген сторін Прибився інвалід. В душі незгоєній ніс […]...