Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вмочає день окрайці теплі…”

Вмочає день окрайці теплі
В медяний сонячний настій,
Чарки налиті тонкостеблі
Із дзвоном ставляє на стіл.

В людей є знову будні й свята,
Про сутнє мова запашна…
Пливе житами біла хата,
Дроти, як віжки напина.

Що часом змито – пережито.
Живим лишився – будь щаслив!
На пережите горне жито
Життя зеленого розлив.

Кохання, вечір і колиска,
Пахуча дівчини коса.
Зоря черкає обеліска
І від печалі погаса.

Село – як паска Великодня,
І щасний спокій навкруги…
І радо так –
Сльоза народна
потроху входить в береги.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

“Вмочає день окрайці теплі…” - ЗАСЕНКО ПЕТРО