Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДЕНЬ

Люди, людоньки, дивіться!
Кружеляє голова –
сонцем сповнена по вінця
денна сфера колова.
Гляньте звисока під ноги,
тут володарі лиш ви:
просить вашої підмоги
мудрий всесвіт мурашви.
Не лишайтеся у хмарах,
поки розум не зачах.
День кінчається у карих
у здивованих очах.
День спливає невблаганно,
неповторний, як сльоза.
Під поспішними ногами
щось у вічності щеза.
Чи дрібне щось, чи велике –
не минайте мимохідь!
Кожну грудочку, пилинку
гострим зором перетріть.
Хай не падає погорда
на обличчя світове:
неспалимий дух природи
в кожній грудочці живе.
Сонце сіється крізь вії,
крізь мережу верховіть.
День поволі вечоріє…
Люди, людоньки, спішіть!
Млою сповнений по вінця,
вечір брами розчиня.
Швидше, люди! Розчиніться
у тремкій сльозині дня.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ДЕНЬ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО
« 
 »