“Сеї осені ти мені двійко каштанів дала…”
Сеї осені ти мені двійко каштанів дала.
А тепер – сніговійниця перша,
І вони на столі перед мене
Лежать… Так лукаво позиркують
На задуму мою, на чуприну мою посивілу.
Видно, дуже хочеться їм,
Щоби я не забув
Про карість очей твоїх.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- З КОЛЬОРІВ ОСЕНІ Жовті яблука осені Розкочуються по землі. Чи хтось поза садом голосить, Чи вітер летить з полів?.. Жовті яблука осені – […]...
- “Двійко дитячих очей…” Двійко дитячих очей Їх помирити хотіли. Як вони тоскно синіли – Двійко дитячих очей! Він пакував чемодан. Біла сорочка упала. […]...
- “Дала мені мати серце…” Дала мені мати серце – розмальованого щиглика. У малого хлопчика билося воно веселим горобчиком, у юнака витьохкувало соловейком, у дорослого […]...
- НА ПЕРЕХРЕСТІ ОСЕНІ Й ЗИМИ На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]...
- “Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр…” Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом […]...
- “Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...
- “Є в осені невидима межа…” Є в осені невидима межа між пишною красою і старінням. Ось коник на стеблині заіржав і перескочив стежечку нерівну. Ще […]...
- “Посланче осені, день многодарний…” Посланче осені, день многодарний, з просині дивишся поглядом карим: в річці глибокій світиться свічка, в нурти відкривши браму відвічну. Там […]...
- ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...
- ЧУЖА ТЕРИТОРІЯ Що там, за високою огорожею? Не видно нічого, лиш дах оцинкований. Гарбузи повитикали китиці рожеві – перелаз високий, та хочеться […]...
- “Люблю полюваня…” Люблю полювання, Ранковий дим, Дерев журавлині зграї, Задуму човна На блакиті води І тишу, Як світ, Безкраю. Увечері – вогнище, […]...
- “Мені привиділося: дома…” Мені привиділося: дома на сливи паморозь лягла, – солодка осені притома і тіло й душу пойняла – і на долоні […]...
- МОКРИНИ в душі твоїй холоне мокра пташка з очей її вже осінь дивиться в поля де в її двох копанках що […]...
- “Хочеться ніжний подих вітру…” Хочеться ніжний подих вітру На тонкострунну схопити арфу, Хочеться взяти на палітру Ніким ще не відану барву. Хочеться серцем розбагнути […]...
- ШУКАЮ В ЗОЛОТІ КАШТАНІВ У ранки памороззю ткані, Що ніжно студять втомлене чоло, Шукаю в золоті каштанів, І золото в волосся уплелось. Остання гіркість […]...
- “Видно, судилася доля така мені…” Видно, судилася доля така мені: Сіяти жито в степу і на камені. Через негоди, погорди і моди Хлібом для рідного […]...
- “Як добре жити при свічках каштанів!..” Як добре жити при свічках каштанів! Ярцвіт-яранка світить по садах. А по лісах присвічують шафрани, і завербляник світить по річках. […]...
- Осінь з маленькими деревами наша осінь з маленькими деревами дуже швидко минула скільки ж бо треба того часу для рудого листя щоб опало воно […]...
- ДЕКОЛИ Деколи хочеться серцю Квіткою бути пахучою, Деколи хочеться в небі Зіркою стати горючою. Деколи хочеться серцю Стати терном чи кропивою, […]...
- Осінь це станеться саме так це станеться саме так і не інакше вони тисячу разів повторять свої власні імена і прислухаються […]...
- ПОКЛІН ТОБІ Поклін тобі, закований мій краю, Тверда колиско велетнів-рабів! Дивлюсь на тебе й серцем завмираю, Із груди рветься розпучливий спів. А […]...
- “Там, де мені добре…” Там де мені добре – довкола гори – невисокі переважно і я дуже тяжко прийшов до розуміння що невисокі вони […]...
- ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ Понад водою птах стеливсь, понад водою голубою ширяв уже пожухлий лист і застив літо сам собою. Вода засмучена була, бо […]...
- “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
- “І знов мені не привезла…” І знов мені не привезла Нічого пошта з України… За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом. […]...
- “В мені уже народжується Бог…” В мені уже народжується Бог і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерти, куди живому зась – […]...
- “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
- “Мені неприємно звучало…” Мені неприємно звучало завжди: табори, Не тільки тому, що співзвучні їм концтабори. Звучить щось недобре в невинних словах: інтернати, (Був […]...
- “Із кожним роком дальшаєш мені…” Із кожним роком дальшаєш мені – так зірка в чорну безвість часу пада… Ти – мов любистку золота досада, яку […]...
- “Так хочеться побуть на самоті…” Так хочеться побуть на самоті, Посидіти в задумі при багатті, Згадати дні дитинства золоті, Літа юначі, мріями багаті. Так хочеться […]...
- “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
- ЖИВА ВАТРА Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари […]...
- “Сумні без батька двоє діток цих…” Сумні без батька двоє діток цих. На пагорбах, на вицвілім стернищі Одна пасе козу, друге пасе корову, А мати із […]...
- ПЕРЕД ВІД’ЇЗДОМ Шкода знов слабідок зелених, Скрипучих на полі коліс. Тумани побілять без мене Дзвенючі отави та ліс. Над двором збираються зорі […]...
- “Минулося. І вже не треба…” Минулося. І вже не треба. Воно минуло, не болить. Над білим полем біле небо, В гнізді сорочім сніг сидить. І […]...
- У ВАГОНІ Ти сидиш навпроти, кучерява, І з-під вій на мене – блись та блись. У твоєму погляді лукавім Хитрість і захоплення […]...
- Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
- “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
- МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...
- “а я тебе уже давно забув” а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх […]...