“О як буває сумно й гірко…”
О як буває сумно й гірко,
Коли в полоні суєти
Оту банальну глузду мірку
Ніяк не можемо знайти.
А дехто, звівшись на ходулях,
В “прогресі” стверджує своє
І забуває, як зозуля
В леваді росяній кує.
І забуває стежку в полі,
І не зважає, як на зло,
Що формули танцюють голі,
Де клекотіло джерело.
Хай в наші душі вічно плачуть
З легенд Гоморра і Содом,
А ми не думаймо, одначе,
Що все придумає ЕОМ…
(4 votes, average: 3,25 out of 5)
Related posts:
- Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...
- “Я не знаю, чому мені сумно…” Я не знаю, чому мені сумно: Наше завтра – це ж сонце і сміх, Перемог оп’яніння безумне, А не сутінь […]...
- “Диха гірко, по-весінньому…” Диха гірко, по-весінньому Вітер білий. Що намисто темносинєє – Ллються тіні. Ніби глечиком полив’яним Вщерть налили, Потопили гори в синь […]...
- МОКРИНИ в душі твоїй холоне мокра пташка з очей її вже осінь дивиться в поля де в її двох копанках що […]...
- СЛЬОТА Йде дощ від ранку безустанку, Розкисло місто схоже на октопус, Юрба людей на перестанку Чекає на міський автобус. Задумані, утомлені, […]...
- “За птахом піниться вода…” За птахом піниться вода. В малому полі мак червоний Пречисту хмару вигляда І макоцвітний погляд ронить. Не може бути двох […]...
- “Буває, в неволі іноді згадаю…” Буває, в неволі іноді згадаю Своє стародавнє, шукаю, шукаю, Щоб чим похвалитись, що й я таки жив, Що й я […]...
- ЧОГОСЬ ТАК СУМНО Чогось так сумно… Повиті млою Стоять в задумі стрункі тополі, З вершин Бескиду пливе росою Вівчарська пісня,- а тут, на […]...
- “Хилиться сумно і гнівно…” Хилиться сумно і гнівно Сонячний день в далині. Там молода Бондарівна Мертва лежить у труні. Сходяться хмари чубаті, Стогне юрба […]...
- “до чистоти твоєї припадаю…” Дружині Каті до чистоти твоєї припадаю вона як незрадливе джерело як джерело для косарів улітку до вірності твоєї притулюсь вона […]...
- “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
- “Буйне ридання…” Буйне ридання – Пісня остання Чагарників: Вітер у свисті Пруття белисті Стрінув – як шків! Я полишаю, Повний відчаю, Голі […]...
- ЗОРІ Давно колись, малим хлоп’ям, Бувало, дивлячись на зорі, Я часто-часто прагнув сам Між їх поринути в просторі. Я думав: там […]...
- “Чому нам радісно буває…” Чому нам радісно буває, з дороги збившись, заблукать, і крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – прийнявши в […]...
- “Буває, іноді старий…” Буває, іноді старий Не знає сам, чого зрадіє, Неначе стане молодий, І заспіває… як уміє. І стане ясно перед ним […]...
- “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...
- Нічого не буває просто так Нічого не буває просто так. Нічого не буває випадково. Ні зустріч, ні подія, ані слово – До того йшло, або […]...
- Нiчого не буває просто так Нiчого не буває просто так, Нiчого не буває випадково: Нi зустрiч, нi подiя, анi слово… До того йшло, або ж […]...
- Скорбні пісні. “Не винен я тому, що сумно співаю…” Не винен я тому, що сумно співаю, Брати мої! Що слово до слова нескладно складаю – Простіть мені! Не радість […]...
- “Буває мить якогось потрясіння…” Буває мить якогось потрясіння: побачеш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. Стоїш, […]...
- “Буває мить, коли душа натхненна…” Буває мить, коли душа натхненна зриває з Часу завій незнання: усе, чого шукаєш навмання, з’являється, як візія священна… Лови цю […]...
- МОЄМУ МОРЮ Прийшла моя пора тебе зустріти, Ступить на твій клекочучий поріг! Відмічений суворим правом жити, – З тобою розминутись я не […]...
- ГОПАК У БУРЖІ Із Києва поставити балет Приїхали Сашко і Володимир В містечку невеликому Шалетт. Воно, скажім, як Боярка чи Димер. Французькі діти, […]...
- ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
- РIДНА МОВА Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Як же мову ту […]...
- ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
- БАРДИ ПРИСТРАСТИ Барди пристрасти й окрас На землі живуть між нас. Чи ж провадять лет легкий Їхні в небі двійники? Так, захмарну […]...
- “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...
- “У цьому полі, синьому, як льон…” У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти і ні душі навколо, уздрів і скляк: блукало в тому полі […]...
- ВАСИЛЬКИ Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і […]...
- СЕРЦЕ Гей, ти, серце, – сонячно гаряче, Гей, ти, серце, – сонцем золоте! Від колиски невгамовна вдача Оселилась з нами і […]...
- “Є ще той сад…” Є ще той сад, Де й під снігом зелена трава І правічні ще родять дерева… Дивний пам’яті сад, Де всі […]...
- РОНДЕЛІ І Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце […]...
- СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...
- ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
- “Ряд хаток, пошарпані, подерті…” Ряд хаток, пошарпані, подерті, Мов старесенькі бабусі похилились; Кіллям стіни затрухнявілі підперті, Щоб од вітру не звалились. О, народе! Чи […]...
- “На сіні, що срібліє над кущами…” На сіні, що срібліє над кущами, завмерли дві душі в легких тілах. Я знаю, хто прикидав їх пластами. Нас кличуть, […]...
- “Мов китиця плодів зелених…” Мов китиця плодів зелених на гіллі, тремтіли ми на древі ночі. Не джерело внизу, а вишина з-між верхніх віт лякала […]...
- “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
- “Ой по горі роман цвіте…” ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ На пам’ять 22 сентября 1859 року Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби […]...