Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЛЮБИСТОК З УКРАЇНИ

Не внюхав на кордоні митний ніс
Насіннячка, що їхало без віз…

Посадив його сер Степанченко
Між заморських див коло ганочку.
Розпростерся кущ, в двері стукає:
Буду спомином – буду мукою.

Буду бісом ходить попід вікнами.
Чи забулися, чи відвикли ви?
Та хіба ж у трой-зіллі змалечку
Не купали тебе, Степаночку?

Не скупий Степан між детройцями,
На гостину покликав на тройцю їх.
Пригощає усіх не чарчиною,
А своїм кущем – зелениною.

Хто понюхає, хто покривиться,
Хто на того Степана косо дивиться,
Косо дивиться та ще й лається,
Що далекого краю не цурається…

…На будову йде хмарочосову,
Собі їсти бере, зела – носові.
Запахти, запахти, ой любисточку,
Передай з України хоч вісточку.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЛЮБИСТОК З УКРАЇНИ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР