Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ГІРСЬКА РІЧКА ВИЧА

Струмки вливаються у Вичу,
Одвічним гомоном живі,
Немов збираються на віче
Опришки вольні лісові.

Внизу на хвості-перекати
Зоря впустила смолоскип.
І ранок хоче розгадати
Старого бука тужний скрип.

На верховині з білих дзвонів
Потік студенту воду п’є,
Та маків полум’я червоне
Йому замерзнуть не дає.

Виручає Вича у камінні –
Бистріть-потічок з висоти.
А в передгір’ї, у долині,
Тріщать загати і мости…

Я річку Вичу возвеличу.
Незнана сила в ній живе:
Струмок вливається у Вичу,
Щоб стать отим, що греблю рве.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ГІРСЬКА РІЧКА ВИЧА - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР