Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Гай-гай, той уже за далиною…”

Гай-гай, той уже за далиною,
Коли без хлопців змучені дівки,
Знедолені й окрадені війною,
Бувало з нами грались в піддавки.

І відкривали бевзям недорослим
Любові соромливу таїну.
В садах вишневих ми збивали роси,
Кохання доганяючи ману.

Дівчатам клали ми на груди руки,
Не смислячи дівочої жаги.
І хльоскали безжурні поцілунки,
Як біля коней наші батоги…

Зістарились красуні чорноборові,
Та й нам чимало вік од рокотав.
Давно пощез міраж тії любові,
На все життя зосталась гіркота.

…Тепер у мирнім мирі, слава Богу,
Зростають наречені, як з води,
Не доведи їх, світе, до такого,
Не доведи!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

“Гай-гай, той уже за далиною…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР