ПЕТРУСЬ (Байки й прибаютки)
Петрусь, щоб стих не вчить, – граматочку спалив;
Татусь йому другу граматочку купив,
А Петруся – прохворостив.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- РІВЧАК І РІЧКА (Байки й прибаютки) Розпінився Рівчак весною в половодді, Сміявсь над Річкою, що потиху текла. На літо – Річка все в одній тече поводі. […]...
- МАРИНА Й СОНЕЧКО (Байки й прибаютки) В калюжу дивлячись, малесенька Марина Уздріла Сонечко, хотіла цяцю взять. Взяла – багно!.. І хто б Марину став пенять? Марина […]...
- ПЕРО Й КАЛАМАР (Байки й прибаютки) Раз Каламар з Пером сердито спорить став, Хто книжечку нову із них скомпонував? Почувши, зо сміху хазяїн як не вмер: […]...
- Петрусь Поема Були на хуторі пани, І пан і пані небагаті. І дочечка у їх росла, Уже чимала піднялась; І генерал […]...
- ВІТЕР СТОЛІТЬ І вітер віє від століть, крилатий, вільний і неспинний, і вчить свободи, туги вчить за чимсь незнаним і нестримним. І […]...
- БАЛЯДА ПРО СКРОМНІСТЬ – Не вистачає йому скромності! – Кричало круг мене голодне кодло Скромних графоманів і чесних заробітчан. – Так, трохи не […]...
- ЛЕГЕНДА Чорний кашкет із кокардою (мамин дарунок йому). Крейсером тато командує, не приїжджає тому. Тато в далекому плаванні в білій каюті […]...
- ДИПЛОМ З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур […]...
- ІСТОРІЯ ГЕНРІ ЕСМОНДА Теккерей Ріс як нешлюбний син. Веселий єзуїт Защеплював йому старопрестольну віру – То молитовник клав у руки, то рапіру, Щоб […]...
- “Місяцю ясний…” Місяцю ясний! Був у мене мій красень, дала йому перстень, провела до ворітечок – місяцю – зорі… Ой що то […]...
- ПОТЬОМКІН Потьомкін встав. Перуку зняв шовкову І ходить, агітує за “не так”, За Другу Катерину й другу мову, Що першу б’є, […]...
- 3. Ще крок, ще два – у людський вир Ще крок, ще два – у людський вир, Ще поворот, півповорота – І Святогорський монастир Відкриє ковані ворота. І промінь […]...
- ПІТОН В НАЧАЛЬСТВІ Став начальником пітон Бо в пітона гарний тон. На підлеглих не кричить. Толерантності їх вчить, Жертва й оком не моргне […]...
- “Де єсть твій дім, твій тихий дім?..” “Де єсть твій дім, твій тихий дім? Скажи, мій любий брате…” – “Ударив нагло ясний грім, Спалив мій дім, звалив […]...
- НЕПРАВДА – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає […]...
- ЧОРНА РАЙДУГА Не дівчина, не мати, не сестра – Богине віри і добра богине… Блискуча маско віри і добра! Ваш крик, і […]...
- “Ще так недавно й так уже давно” Ще так недавно й так уже давно Стояв осінній день на видноколі І я хлоп’ятком вірш “Бородіно” Учив напам’ять за […]...
- ВЫВОД Не смоют любовь ни ссоры, ни версты. Продумана, выверена, проверена. Подъемля торжественно стих стокоперстый, клянусь – люблю неизменно и верно!...
- МОНПАНСЬЄ Леденці купив Іван ті, що у коробці. Ходить смокче й примовля: – Подивіться, хлопці, Як це кляте “лампасе” злиплося у […]...
- МАКИ Пам’яті Миколи Шопши Дощ відшумів і стих, Світ у ясній блакиті. Жаль тільки маків тих, Що облетіли в житі. Грізно […]...
- Е. Евтушенко Вы – поводырь, А я – слепой старик. Вы – проводник. Я – еду без билета. И мой вопрос Остался […]...
- ЕВГЕНИЮ ЕВТУШЕНКО Вы – поводырь, а я – слепой старик. Вы – проводник. Я еду без билета! Иной вопрос остался без ответа, […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Він був, як спів! Октавою, сонетом, Не покладавшись на модерний дим, Спалив серця – старим і молодим – Навперекір накинутим […]...
- ЦВЕТЫ … И потому, что я постиг, Что мир мне не монашья схима, Я ласково влагаю в стих, Что все на […]...
- МАТЕРИНЕ ПОЛЕ Як ходив степами Я, малий, до мами, – Не було у світі веселіш ходи. З повоєнним болем – Перекотиполем – […]...
- “Есть в одиночестве свобода…” Есть в одиночестве свобода, и сладость – в вымыслах благих. Звезду, снежинку, каплю меда я заключаю в стих. И, еженочно […]...
- ВІДПОВІДЬ – Дарма твій гнів, дарма твої докори, Пуста твоя убога pruderie, Бо бачу світло тої я зорі, Що кажеш ти, […]...
- Рождение стихотворения Тяжелы мои стихи – Камни в гору. Донесу их до скалы, До упору. Упаду лицом в траву, Слез не хватит. […]...
- ДУРНІ ГРОШІ Чоловік приходить радий, Розказує жінці: – Повезло мені сьогодні, знайшов три червінці. Ну, дурні дістались гроші, Думаю, розтрачу. Пішов купив […]...
- “Дорогая, сядем рядом…” Дорогая, сядем рядом, Поглядим в глаза друг другу. Я хочу под кротким взглядом Слушать чувственную вьюгу. Это золото осеннее, Эта […]...
- “Ах, як вона цвіла, чарівна квітка…” Ах, як вона цвіла, чарівна квітка! Наперекір вітрам усім – цвіла, обманута, посаджена у клітку засушливого затишку й тепла. Є […]...
- ДИПТИХ 1 На лісу вечоровому тканні стих силует обителі святої. Безслідно зник, однак узори хвої схитнув аж у криничній глибині, і […]...
- ВИХОВАННЯ Подолай себе, грішнику, Правили вихователі, Шмагаючи йому спину канчуками I бідолашний не витримав добре натужився і посунувся з себе поминаючи […]...
- МАСКА Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]...
- Я ПЛАЧУ, СЛЬОЗИ ЧЕРЕШНЕВІ Чому пішла я геть від тих Зелених яблунь, груш похилих? Ще гагілковий спів не стих, Чічками грають небосхили… Пішла у […]...
- “Не йму віри політикам…” Не йму віри політикам, Ані тим, що підтримують існуючі суспільні лади, Ані тим, що базікають про нові І нишком колючий […]...
- Плач Ярославни В Путивлі-граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає. “Полечу,- каже,- зигзицею, Тією чайкою-вдовицею, Та понад […]...
- ARS POETICA Мініатюри сонця – яблуко натхнення на дереві життя – на дереві мистецтва, і творчість, наче присуд, творчість невмоленна і з […]...
- В ЗАЩИТУ ПОЭТА Два я боролися во мне: Один рвался в мятеж тревоги, Другому сладко в тишине Сидеть в тиши дороги С самим […]...
- “Одну я любив за веселість…” Одну я любив за веселість, Другу я за вроду кохав, А третій за соняшний усміх Квітками дорогу встилав. Ти зовсім […]...