ШІСТНАДЦЯТЬ

Related posts:

1. І ПИТАЄШ давши нам життя чому не дав довічного живоття давши нам себе чому не виявив своєї плоті кинувши несмертности зерно чому […]...
2. ШІСТНАДЦЯТЬ РЯДКІВ ПРО ДОЩ Таких крейдяних хмар не бачив я давно: вони громадно йшли на сплющене вікно. Чи втрима рами криж, в якому скалки […]...
3. “Говорили-балакали дві верби за селом…” Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім […]...
4. КОНЦЕРТ ДЛЯ СКРИПКИ З ОРКЕСТРОМ Оркестр тужив і сміявся, Шаленів, вибухав і притихав до шепоту, А скрипка вела своєї. Барабани били себе в груди, Їм […]...
5. “Не сміє бути в нас страху..” + *** Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...
6. ПРИТЧА ПРО СЛЬОЗИ Плакало дві дівчини у горі, Дві сльози зустрілися у морі. Перша – в глибину морську потала І перлиною на дно […]...
7. “3. бо я…” бо я перебреду водою снів шукати за його можливістю водою снів шукати за його присутністю бо я росту бажанням плоті...
8. ТРИНАДЦЯТЬ 1 Ти наповнишся ущертно нею, заколишешся у ритмі бедер, що живитимуть твою надію і глибитимуть твою потребу покоритися чуттям і […]...
9. ТИ ПРИХОДИВ не знаючи чому відійдеш тратив почування не знаючи чому кохав тратив тіло не знаючи для чого жив ти відходиш не […]...
10. Не зрозуміло Не зрозуміло чому, зовсім не зрозуміло чому, не зрозуміло, чому поети повинні бути солдатами, адже гармати не віщують побачень. Не […]...
11. ЧОМУ ТАК РОЖІ ПОСУМНІЛИ? Чому так рожі посумніли, Скажи, скажи, чому? Чому квітки в траві змарніли,- Чи осінь ждуть німу? Чом пташка жалісно співає […]...
12. Немає гіршої образи Немає гіршої образи, Немає більшої біди, Коли любов руйнує зрада. Кричать? Кому? Тікать? Куди? І тільки виплакавши очі, Якщо душа […]...
13. РОКИ заламані у призмі віку роки – пробиті цвязами померлих роки – завішені на голосах покійників роки – одягані навиворіть всідають […]...
14. ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...
15. “Дивний образе таємний…” Дивний образе таємний, Що негадано-неждано Із далека – із незнана У кімнату цю принісся І спинився на стіні, Я прохаю […]...
16. “Ліси мої смутні і великі…” Ліси мої смутні і великі, залишайтесь зі мною! – Я знаю, як вам невимовно страшно перед навалою ночі : я […]...
17. УСВІДОМЛЕННЯ Як дівчина розпустить трепет білих мушель і поглядом постелить дві дороги, – ти любитимеш її за те. І аж тоді, […]...
18. “Ідем, як по мінному полю…” Ідем, як по мінному полю, Або, як під мінним вогнем – Між вибухів, що вивергають Над ямами землю… А вибухи, […]...
19. ВІДЧУЖЕННЯ Мовчання, як провалля, залягло між нами, А ми, як два горби, стовбичимо над ним, Того, що на душі, не висловиш […]...
20. ЕКСПРОМТ Як тяжко дихати – задуха І кашель. Ока не зімкну. Так надриваюся, мов глухо Товчу обухом об стіну. Чи то […]...
21. “Чому з тобою ми не хвилі?..” Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки ми б взялись І в край щасливий полетіли, Де ждала нас […]...
22. П’ЯТНАДЦЯТЬ 1 Вона коханням вичерпає з тебе останки почуття і ніжність, щоб ти ціле життя тужив за нею, щоб ти чекав […]...
23. “У цьому полі, синьому, як льон…” У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти і ні душі навколо, уздрів і скляк: блукало в тому полі […]...
24. ЛЮБЛЮ Друзі, друзі, скаржитись не гоже, Та чому, чому любов мою Ви зустріли хмуро і вороже, Як байстря, що вкралося в […]...
25. “Гаптує дівчина й ридає…” Гаптує дівчина й ридає – Чи то ж шиття! Червоним, чорним вишиває Мені життя. Танцують згуки на дзвіниці, І плаче […]...
26. “Де Златопіль, і Виска, й Хмельове…” Де Златопіль, і Виска, й Хмельове Купають зорі в лугових криницях, Моє дитинство вічно тут живе Із чистим дивосвітом у […]...
27. ДВАНАДЦЯТЬ 1 Зануривши голову у білу, впадеш в заламані коліна, тебе обмарить і повіриш у нерозгаданості тіла; в п’янкому мареві почуєш […]...
28. ВІСІМ 1 Коли уяву сколихнуть її уста, розійдуться по тілі жагою пестощів, жаданням губ; коли цілунками наділить закутає дівочим чаром, лагідним […]...
29. ДО ПАПУГ Ви, що слова у юрбу метаєте, Ніби старі п’ятаки, Чому ви лише повторяєте? Де ваші власні думки? Де ви їх […]...
30. ЩОБ ДЕСЬ РУКА НАКРЕСЛИЛА Коли то на трьох темних вістрях кровію сплив світ і дерево пізнало свій закон, тоді настала тиша й не було […]...
31. МІСЯЧНА НІЧ Ці сині тіні на снігу, Ці неяскраві тіні Таку породжують жагу, Немов при сотворінні. Здається, тиша загримить На світу половину […]...
32. Вимірювати запахом чи кроком вимірювати запахом чи кроком своє безумство зважишся чи ні шкалу ридань як пута за пророком карби перегортають водяні розсердитись не […]...
33. “Вороне, чому ти чорний…” – Вороне, чому ти чорний? – Я у ворона спитав. – А щоб ти блакить небесну Іще більше цінував. – […]...
34. ДЗЕРКАЛО Дзеркало питається стрункої дівчини в мальованім одязі : “Яка ти?” По літах, лагідно, бере в руку зморшку і сивий волос, […]...
35. ОДИН 1. Під спомином про евкаліпта, під зеленню його весни – лежатимеш, і сонце в річку впаде з блакитної гори. Чекатимеш […]...
36. “Чому себе я так неволю…” Чому себе я так неволю, чому за все, що не таїв, я маю тільки згусток болю – уста зневірені твої? […]...
37. П’ЯТЬ 1. Перехилиться і пригорне чорним чадом волосся, і напоїть п’янливим голосом в росах; ти, зворушений, захлиснешся білим тілом дівочим – […]...
38. “Серед людей – як у пустелі…” Серед людей – як у пустелі. Душа – залишена оселя. Меланхолійні акварелі У серці, нібито в постелі, Поснули любо. Чому, […]...
39. ЕВРИДИКА з беззвучности мене зове голос ліри – дужий потік я лину мрякою над дзеркалом терновим Стикса благословиться уже на день […]...
40. БОТАНІЧНИЙ САД Танок ліян і вибухи алое У прадень раю. Пальми – вранішні віяла, Роздмухують жар квітів. Восковий золотодощ Сталактитом скапує у […]...