Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ШІСТНАДЦЯТЬ

1.

Ти захлиснешся втомою,
впадеш в зелену тлінь
і не бажатимем любови,
не бажатимем її.

2.

спека томить
вулиці

об голе тім’я міста
вибиває час

ти захлинаєшся тишею
вапно заливає рот
кишки
жили

і ти не відчуваєш болю
ні порожнечі
ні самотности

ні щастя

3.

Остання тиша осідала в склисті очі мертвих. Тільки я один ходив по світі з відсутністю своєї дівчини, з присутністю тіней постріляних, з ямами крематорій. Чому я мав те все нести і зносити? В останньому рахунку, манастир на Круковій горі – це зрада. Жінка біля криниці Соб’єського – зрада; тіла на дошках Бухенвальду – зрада.
Моє свідчення про них – теж зрада. Я живу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ШІСТНАДЦЯТЬ - БОЙЧУК БОГДАН