Тодосеві Осьмачці Ціле життя він груз в самотності – з очима білими, як дим. Із каламутних вод витягував слова і […]

Спека розтопила під ногами кроки, їх відлуння липло до землі. Гусли співи у пташиних горлах на гіллі. А під обрієм […]

Заснути плоттю – це не відчувати, як шепоти голублять вухо, як коса струмує між грудьми, як трепетом тривожить стать. Заснути […]

Назовні дозріває ніч, ятріє рожами, згоряє запахом у ранок. Червона рожа кожного згоряє. І залишається непроминання, без життя.

10 Ключ тремтить у руці. Заходимо в двері одверті. Торкаю пальцями твоє лице, до пучок прилипають черти. 11 Вхожу у […]

Пригадуєш, як ярмарок в Толюка розлігся, аж будинки вивертав, вдихаючи папаї, мангос, дині, з-під череватих лав? Жінки сиділи, заїдались димом, […]

1. Блукаю по відсутнім літі, – порозкидане гаряче листя пропікає душу. Запізніла жовч заходить у мою свідомість і гіркотою тривожить […]

Заходиш в дерево і чуєш, як втихають в тобі соки і судинами стікають в землю. Чуєш, як краєчками жовтіють мислі […]

1. в полі червоніє кров дозріння де-не-де сивіє жмут питань ти по кладці переходиш в осінь і збираєш залишки кохань […]

Попрощаймо себе в Юкатані, де спекотою час захлиснувся, пристав – залишайся отут молодою, нахилися на білий рукав. Віддаю тебе смаглому […]

Нестерпне світло перетяло груди, і в серце врізалося слово. І до кінця твого болітиме затерпле тіло, а в жилах синьо […]

Ти – двері, якими не можу пройти. Бо душа моя щулиться у щілину між землею і тілом, між бажанням і […]

дивишся у плесо і вода минає твою вроду мочить кучері полоще очі несе твої подоби в море вимиває є тебе […]

Як засяде сутінь під ліхтарнею, заголосить місяць в небесах, будь для когось поконвіку гарною, хай повз тебе старість перейде.

врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]