йдуть ідуть, ідуть і тиснуть до сухот свій плач, ідуть у біль ще ненароджених, у крик своїх дітей, ідуть, щоб […]

Моє обличчя взяв в м’які долоні вечір, і біля рівних ніг розп’яття я забув порожню форму власного буття. Фонтан прозорих […]

Стою у невиразній позі між двома високими синами, наче втиснений у землю, мов відсунений на крок в минуле. Безліч літ, […]

Ішов ріллею. Срібна голова звисала між плечима. Обличчя боронами зрите, і борозни в ногах. Ішов. У жмені репаній останній клаптик […]

Місяць віддихає в річці, Умивається прозорою водою. А я лежу. Небо нахиляється до мене, відчуваю на собі його блакитне тіло. […]

У голос Твій звину свої пісні й обезголошуся. Із подиху Твого вдихну безмежности і задихнуся. В покоїші Твоїм нап’юся тишини […]

16 Виїжджаючи, застаю твою порожню кімнату. Смутком душу обдуло нараз, передщемотом втрати. 17 Літак приземлився в О’Гер. Відчуваю тебе з-під […]

розвісила на баштах тугу розпустила плач над мурами Путивля який звисає на жердках років і звогчує свідомість ярославна розстелила тіло […]

1 Передчуваючи розсаду тіла, ти ляжеш в постелі плюща, що заповзе під ребра білі, випрощуючи щем; ти ляжеш в розростях […]

1. Кривий танець ІІ. Вірському на очі ніч пустила вії, а місяць заклинав дерева і кущі; сердиті стопи безнастанно били […]

Вітри здирали океану шкіру і сіллю бризкало в уста, тяжка півмісяця сокира рубала північ на хребтах биків, що кидались на […]

Ти тіло своє зломив на хресті, щоб роздерлося небо і нас освітило надією. Ти кров свою відділив від плоті, щоб […]

Навчи мене: як зсунути з обличчя темряву, що гладила і гріла, як приємна притча невидющим; як здерти лишаї непевности і […]

Заховай мене в рани на Твоїх ногах, щоб плоть моя всякала тлінню в дерево хреста. Заховай мене в рани на […]

залізли по стегна в гроби втискаючи тіні померлих у землю від білого дива кісток їхня стать скам’яніла не затремтить уночі […]