ДЕСЯТЬ
1.
Її рамена
забіліють у ніч,
немов щілина,
повиснуть на темній блясі,
щоб ти через ту щілину
в відсутність її пропихався.
2.
її тіло
блякне
мов щілина
просвічує тобі
крізь ніч
і ти
пропихаєшся в більма будинків
і врешті
знесилений падаєш
в її невірність
3.
Холод скроплювався на нашу шкіру, і ми побігли на Крукову гору до манастиря. Справа молодий потічок оббивався об коріння і, мов хлопчисько, падав стрімголов у Стрипу. Мене охоплювало бажання взяти свою дівчину на руки, принести до притвору і просити вибляклих святих берегти її.
Тих, яких ловили вночі, гнали на окописько, давали лопати і казали копати яму. В полудень, коли яма була готова, ставили всіх над нею і стріляли. Земля сухо падала з гори, засипувала перелякані очі. Жіноче волосся стогнало під грудками і підносилось на вітрі, як тимчасова епітафія.
Related posts:
- БРУНЬКИ Щілина – то звук. Двері розчиняються, і відразу той звук, і тоді ти виходиш. Як це багато: однісінька щілина, щоб […]...
- МОНОЛОГ Ми вже собі казали, Господи, усе – в розмовах, що ростуть, мов вишні, що вдихують корінням чорнозем і ділять нас […]...
- ДЕСЯТЬ ЛІТ І день не день і йде не йде… Тарас ШЕВЧЕНКО Ну, звісно, було товариство, круті походеньки… Ну, звісно, отак і […]...
- СІРОМАШНОМУ Не рийся в попелі, сіромо, не лий потоки бруду. Затям: повернення старому немає і не буде! Торочиш ти мені невпинно, […]...
- ЕСЛИ Б ИМЕЛА Я ДЕСЯТЬ СЕРДЕЦ Вся я горю, не пойму отчего… Сердце, ну как же мне быть? Ах, почему изо всех одного Можем мы в […]...
- “Десять років пройшло – все кленуть Горбачова…” Десять років пройшло – все кленуть Горбачова, Україні моїй незалежній клянуть, Все не клеїться в них, не виходить нічого І […]...
- ЕЛЕГІЯ-КАЗОЧКА І мудрий схід і пишний захід вели усяк свої човни. На кришталевій бані неба ловили зайчика вони… Як він змагався, […]...
- “Помий собі обличчя до краси…” Помий собі обличчя до краси водою джерела жертовного, де мочаться топільниць голоси. Помий собі обличчя до краси. На судний день […]...
- КРИНИЦЯ З Великої Багачки дід Лука ходив по селах криниці копати і залишав у кожному селі то спомин по собі, то […]...
- ПРОЦЕСІЯ Ю. Соловієві Повільно пропихалися крізь ніч, підносячи скелет над головами. А темрява текла з очиць, і терпли суголовні ями. Вилазили […]...
- КНЯЗЬ ІГОР Дріма Донець в легкім тумані, А я блукав над ним вночі В недовідомому жаданні, Немов чудес яких ждучи. І бачу […]...
- “Цей шум осокора вночі…” Цей шум осокора вночі Безсонно мене по плечі Зеленим листком торкає Було життя – і немає Як шум осокора вночі […]...
- КАРМАЛЮК XIV Спочинь же, серце, втомлене немало, Сильніш забийся, зроджене стократ: З дітьми Кармалюковими ридало, З Устимом билось на єдиний лад, З […]...
- АНТИБАЛАДА Пам’яті поета-сімдесятника Прийшла колись чутка, що він помер. І пам’ять вертала Стрункого високого хлопця З філфаку, Про якого казали: “неабиякі […]...
- “Років тягар ляга мені на плечі…” Років тягар ляга мені на плечі, Мій полудень зі мною вже на ти, І все частіш повторюю, до речі: Життя […]...
- ЯМБ Данину юності віддам І більш писать не буду. Тебе, розхристаний мій ямб, Як дівчину, забуду. У тих полях, де я […]...
- ДЕ АЙСТРИ ВМИРАЛИ В огороді коло хати, Де айстри вмирали, Жовнярики молодого Стрільця поховали. Та не встигли витесати Хрестика з дубини, Посадили на […]...
- НОСТАЛЬГІЯ Душа торкнулася душі І забриніла. Мов під смичком туга струна, Здригнулось тіло. Живе у голосі душа – Колючий дотик. Неначе […]...
- “Ані вік золотий, ані срібний…” Ані вік золотий, ані срібний… Помаранчевий тане туман. І стоїш ти такий непотрібний. А довкола вирує майдан. У нові, у […]...
- “Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...
- САМОТНІЙ СЕРЕД КРАСИ Смілка палає. І спека Над луками (безкрай трави). Вічний лиш в небі лелека – Форма стріли й тятиви. Полудень. Сам […]...
- НЕВОЛЬНИЦІ Колони й колони – в німій чужині, Знеможені й гнані, ідуть крізь хуртечі, Ідуть і не чують, як зори стальні, […]...
- “А що воно, щастя? – не раз я питався…” А що воно, щастя? – не раз я питався. Питався, питався… Дарма, – не дізнався. То казали – у парнім […]...
- “Відлітають у дальній вирій…” Відлітають у дальній вирій Журавлині журні ключі. Довго чути в октаві щирій Прощавання сумне вночі. Розливається в темнім небі Монотонне […]...
- “Не маєм права забувати…” Не маєм права забувати Пісень, яких навчила мати, Повинні їх і наші діти Своїм нащадкам передати. Коли прийде пора рушати […]...
- ТРИКУТНИКИ РЕЧЕЙ Вони синьо-гострі, аж зубчик дістає до зубчика. Але лопати досить, щоб скопати їх і відчути, як пахне лезо, з одного […]...
- “День, як зiзнання у любовi…” День, як зiзнання у любовi, Весь розпрозоривсь i навис. Ще квітнуть зорi, i в дiбровi Ромени щс не одцвiлись. День, […]...
- МИКОЛІ БАЖАНУ Поету сталінської ери, головному редакторові УРЕ (Української радянської енциклопедії) Тут лежить Бажан Микола, (А казали: не умре…) Залишилась хитра школа […]...
- ПОЕТОВІ 1. Сьогодні я поклав на долоню листок і подумав про тебе, Богдане Ігоре Антоничу : не було б затісно в […]...
- Як пригощають, їж i дякуй чемно Як пригощають, їж i дякуй чемно, Щоб не казали – ну таке село! Як пригощають друзi, їм приємно. Але як […]...
- “Сьогодні я не той, що вчора…” Сьогодні я не той, що вчора, І ватра мрій – не та сама, Бо впала непрозора штора За тим, що […]...
- “Згадаєш їжака, що я приніс…” Згадаєш їжака, що я приніс, І як вночі він бігав по кімнаті. А вже роки убогі і багаті, Як сніг […]...
- В ОРСЬКУ Не ти сидів тут, Богом битий, Не ти орав слізьми Орю, Тут цар сидів, очима бликав, Царі отут ноздря в […]...
- ВЛУЧНА НАЗВА Хоч міг він і вкрасти, й нажитись Від смерті не зміг відкупитись І жалібно музика грала, Злодюгу рідня проводжала. А […]...
- “Старий гай мрій, пахущий гай…” Старий гай мрій, пахущий гай! Нанюхатись не мушу! Від місяця чудовий світ Мені чарує душу. Ішов я ним і як […]...
- ЯКИМИ БУВАЛИ РУСЬ І ПОЛЯКИ Коли читалось Письмо 5 у костьолі, Здіймались д’горі шаблі польські голі – Давали ляхи зі зброї пізнати: Життя за віру […]...
- (ЗАБУТТЯ) Гак, наче брама – то вхід. Є міста, до яких неможливо зайти через браму. Є міста, до яких неможливо зайти. […]...
- ПОСЕСТРІ З. Л. Де ви: сокирки, сторчики, півники, Поховалися від нас? Вже не гомонять бурі гори, мов кобзи, Потоки не стрибають […]...
- НЕСПОКІЙНИЙ СОН В сні неспокійнім, скажи, кого ти шукав? Якого спокійного дня, чиєї руки? Якої блакиті, яких благодійних трав, яких богодайних слів, […]...
- АРИСТАРХ Б. Якубовському В столиці світовій, на торжищі ідей, В музеях, портиках і в затінку алей, Олександрійських муз нащадки і послідки, […]...