29. В ПОКОЇЩИ ТВОЄМ
У голос Твій
звину свої пісні
й обезголошуся.
Із подиху Твого
вдихну безмежности
і задихнуся.
В покоїші Твоїм
нап’юся тишини
і заспокоюся.
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “Твій голос – то слізна без слів…” Твій голос – то слізна без слів Молитва білих квітів, То тихий мелодійний спів Із зазірних засвітів… Твій голос – […]...
- МРІЯ У місяць теплий, у зористу нічку, Хотілося б сісти з тобою на призьбі І прясти дружбу чарівним веретнцем. І мальвами […]...
- “Я в тебе запитав…” Я в тебе запитав дорогу до зірок. Я не картав себе за цей небесний порух. Бо скоро буде мла, бо […]...
- 2. УСТНІ МОЇ ОТВЕРЗЕШИ Відкрий уста мої, щоб слова виходили повні і чисті, як сльози, обдихані духом Твоїм. Щоб на галявині віддиху Твого зазвучали […]...
- МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
- “Вже давно перестали морози…” Вже давно перестали морози, Прошуміли холодні дощі, Розцвілись винограднії лози, Зеленіють в садочку кущі. Стала казкою ніченька ясна, Голос горлиці […]...
- ДО РИГИ Із твого чуба – волосинка я, В очах твоїх – одна сльозинка я, Твоїх шовків – єдина нитка я. Ти […]...
- “Найдовша з усіх доріг…” Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць Таємниця твого обличчя. Ми прощаємося на день, Ніби […]...
- “Мовчи! Я знаю. За всіма словами…” Мовчи! Я знаю. За всіма словами – Холодний смерк, спустошені сади… Це наша пристрасть стала поміж нами, Нас розлучаючи назавсігди! […]...
- ІІІ Анданте. Маєстатичні сатурналії Перший голос Другий голос Третій голос Четвертий голос А тепер – тільки сад, як непам’ять, у всесвітньому домі твоїм. Сад […]...
- МАТЕРІ За сполохами, за громами, За вибухами, за димами, За дорогами, за роками, За сторіками, стоморями Голосу твого не почути, Образу […]...
- УКРАЇНІ Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм. Коли […]...
- ЦИКЛ ТРАДИЦІЙНИЙ 1. Кривий танець ІІ. Вірському на очі ніч пустила вії, а місяць заклинав дерева і кущі; сердиті стопи безнастанно били […]...
- ДО РІДНОГО НАРОДУ (подаючи йому український переклад Шекспірівських творів) Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких […]...
- Україні Ти синім небом дивишся на мене, ‘ Щоб я, бува, душею не зачах. В моїх ночах – тополь свічки зелені, […]...
- ТРИПТИХ VII Елегія Свята Єлисавета Чи ти та свята, що роздає троянди Убогим, для кожного по одній? – Мені дала найкращу […]...
- “востаннє твій хворий на голову голос почути…” востаннє твій хворий на голову голос почути камінь з душі впаде – нема на чому триматись жаль що в твоїй […]...
- РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...
- “У Вішеграді липи теж цвітуть…” У Вішеграді липи теж цвітуть серед акацій і зажурних кленів. Але не так. У нас – найкраще йдуть дівчата в […]...
- УКРАЇНІ Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про […]...
- ДО ЧАТТЕРТОНА Сумне твоє бувалля, Чаттертоне! Дитя журби, що знало гнів людей, Як рано смерть торкнулася очей, Де грало генія чуття бездонне! […]...
- НЕЧИМНЕ Від Скулина крізь хащі лісові – До озера, правічного болота, Де навкруги дуби сторожові І ліс – стіною, захист і […]...
- “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
- ТАНГО І знов з’єднались в одну оману О, дивне танго, – і сум і пристрасть. Пливу на хвилях твого туману Згубила […]...
- XII. “Нагадує день роки…” Нагадує день роки перед твоїм приходом: важкі китиці світла повисли на моїх повіках. І знову мозок розуміє нудні формули міста, […]...
- НІЧНА ВТЕЧА Жінка, що божеволіє, годуючи публічні телефони, з роззявленими ротами, в якої очі міняться, як газ, і на голові б’ють крила […]...
- СТИЛІЗОВАНІ ГАЙКУ 1. твоє обличчя розщепилось на кінчихах моїх нервів 2. у вусі – шкірка твоєї пісні прилипла і голубить 3. бачу […]...
- “Пісні не списані…” Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо […]...
- ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
- ПАЛІМПСЕСТ Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом […]...
- VIII Allegretto. Пісня пісень саду Ти знову озиваєшся мені, І знову не накличеш ся мене… Чи не тому твій голос посумнів, Що й він не […]...
- ПОЧЕРК Мамо!.. Одержав твого листа. Сиві рядки твої гнула втома. Я довго сидів і мовчки гортав пережиті літа, що зосталися вдома. […]...
- СТРІЛА. Цикл 1 Пущені пруживим, тугим луком, в чорну пітьму дзвінко полетіли ковані огнистим Локі стріли. Чорну ніч розколивали звуком. Горда дума […]...
- КОВАЛЬ Пісні кують небесні ковалі, співають ними синє тіло світу; на м’язі серця блискавки поміту карбують нам залізні королі. Кував коваль […]...
- ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...
- АНАТЕМА Усіх, хто гендлював Твоєю цнотою, Святотатців із шулічим пазуром, Упирів з кровожерним горлом, Сліпих до твоїх стигмів, Глухих до пісні […]...
- УКРАЇНА (Пісня) Ридала, плакала бандура, Бриніла стомлена струна. То Україна вільнодумна Вставала з попелу сумна. О Боже, дай набратись сили, Воскреснути з […]...
- 5. І ПАЧЕ СНІГА УБІЛЮСЯ Вимий тіло моє і вибіли з нього терпіння, губку подиху приложи і витягни піт омертвіння. Вимий душу мою і натри […]...
- ЗИМА О мамо, мамо! Хвилі щасні, Неповторима оп’янілість. Твого обличчя чиста совість І пере твоїх солодка білість. Коли, чолом схилившись милим, […]...
- НА КЛАРНЕТІ”Мов нині бачу все: у залі балевій…” Мов нині бачу все: у залі балевій Веселий гамір слів за шумом шовку в’ється, І мерехтить кругом світил дрімучих рій, […]...