ОСІННЯ ОБНОВА
Терпкий, неначе тютюновий,
На пальцях запах хризантем…
Пора осінньої обнови –
Вже час нових шукати тем.
І ти від свіжих слів пахучих
Немов би раптом захмелів –
Вони вилонюються з гущі
Давно вже звиклих стертих слів.
І вірш, твоя, поете, мрія,
Тоді народжується вмить,
І слово барвами яскріє
І ароматами пахтить!
А так було, що назву квітки,
Яку ти бачив у садах,
Немов морфологічну клітку
Вивчав у школі по складах.
Тобі ж тепер вона в цвітінні
У чаші приквіток своїх –
Як спалах між вечірніх тіней,
Як чийсь давно забутий сміх…
Твій розум знає й серце тужить:
Твоя, поете, в тім біда,
Що й вірш про квітку, милий друже,
Лиш квітки відбитка бліда.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Все більше на землі поетів…” Все більше на землі поетів, вірніше – тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич ранувато. […]...
- “Вона несе, немов у чаші повній…” Вона несе, немов у чаші повній, Солодку нерозхлюпаність вина, Вона себе несе в обійми, хай гріховні, Вся – світла й […]...
- ОСІННЯ ДОРОГА Осінь прийшла тепла і ніжна, як живіт коханої жінки. Мов руки зламавши в ключицях, проплив журавлиний ключ. Дві верби спинились […]...
- ХРИСТИНА ОБНОВА Запитала якось Христю знайома вдова: – Що це в твого чоловіка – сорочка нова? – А та її потихеньку штовхнула […]...
- “Ось той ліс, який мене стрічав…” Ось той ліс, який мене стрічав Шумом листя і гойданням трав, Морем квітів, щебетом пташини, Голубим джерельцем із долини. Натомившись […]...
- “Коли дивлюсь глибоко в любі очі…” I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а […]...
- “Туман, дощі, сльота осіння…” Туман, дощі, сльота осіння, Замовк в лісах останній птах. І жовте листя, і насіння Розвіяв вітер по світах. І де […]...
- ТІЛЬКИ СПОГАД Він: – Було це так давно, що й родимок на тілі я вже би не згадав: сузір’я їх сумні ще […]...
- Дочекалися. Під небом зацвіла осіння рана З циклу “Нотатки фенолога” Дочекалися. Під небом зацвіла осіння рана – в золотій оселі смутку не живу, а розкошую. Трохи […]...
- МИСТЕЦТВО Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, […]...
- FRS POETICA Мій вірш повинен бути хмільний Як плід земний Німий Як перстень на руці старий Тихий мов з-під вікон двох Камінний […]...
- “Коли усе в тумані життєвому…” Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів. Не хочеться і не лишить слідів. Не хочеться ні з […]...
- СОННА ВЕНУС В широкій рамі, простій і новій, Важкій, як стелі, вікна і портали, Вона лежить на радісній траві, І руки зо […]...
- “Мій син малює крила літакам…” Мій син малює крила літакам, лелекам, диким гусям і орланам. Син крила домальовує квіткам – кануперу, любистку і катрану. Конваліям, […]...
- “Ах, як вона цвіла, чарівна квітка…” Ах, як вона цвіла, чарівна квітка! Наперекір вітрам усім – цвіла, обманута, посаджена у клітку засушливого затишку й тепла. Є […]...
- ОСІННЯ ЛЮБОВ Осіння синь в свічадах вікон і перша паморозь хмарин… Весняну блаж із серця викинь Про сонцепад і сельний крин, Про […]...
- ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ (Поетичний жарт) Викликає ясний дух Вірш легесенький, як пух, Вірш, як усміх неньки, Вірш маленький, коротенький, Без задуми, без вагання, Без кохання, […]...
- СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...
- ЕЛЕГІЯ Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних вулицях весна; Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]...
- Чорніє лід біля трамвайних колій Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних улицях весна, Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]...
- “Ще так недавно й так уже давно” Ще так недавно й так уже давно Стояв осінній день на видноколі І я хлоп’ятком вірш “Бородіно” Учив напам’ять за […]...
- “О, так осонно соняхи цвітуть…” О. П. Довженку О. П. Довженку О, так осонно соняхи цвітуть І достигають золотаво груші… В цвітінні Ваша обірвалась путь, […]...
- “Суворих слів, холодних і шорстких…” Суворих слів, холодних і шорстких, Перебираю низки, ніби чотки, І одкидаю твердо з-поміж них Усе легке, все ніжне і солодке. […]...
- СВАХА ДОМАХА Як женитися задумав Панько Костомаха, Прителющилась до нього тітонька Домаха. – Ти бажаєш оженитись? Це хороше діло. Бери собі Куцу […]...
- “Що менше слів, то висловитись легше…” Що менше слів, то висловитись легше. Горни, поете, їх замети цілі! Гасай у колесі своєму, векше… Ах, марний біг! Ах, […]...
- “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
- “Не розповісти – показати має…” Не розповісти – показати має Краси і правди спрагнений поет! У нього визріє лишень сюжет, Якщо яскравих образів немає. Короткий […]...
- В ОБОРОНУ ХЛІБА Юначе мій, чиєїсь мами сину, Зодягнений на джинсовий мотив, – Я аж завмер, коли ти… півхлібини “В дев’ятку” натреновано вгатив! […]...
- ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ IV (чи буде вона ще колись доброю?) Вона вішає слухавку і накопичує стоси велетенських телефонів між нами, немов творить провалля, вона […]...
- ЗАМІСТЬ ВСТУПУ Оповиті нуждою і славою, У ночі бездонній чаші Золотими рибами плавають Негаснучі вікна наші. Ми сонце стрічаєм працею І працею […]...
- ПРОЩАННЯ Твоя рука привітно і тривожно Метнулася з вагонного вікна. Не можна крикнуть і почуть не можна Що на прощання змовила […]...
- ДЗВОНАР Ох, недоле моя чорнопера, відведи від моєї душі кожну діву, що любить озера і дзеркала, мов води в глуші, бо […]...
- ЗГУСТКИ * * * Колись мій час на мене віяв братом, весною, що тулилася до мене, – усе в мені знемовлене, […]...
- ОСІННЯ ВИШНЯ Все менше світла і тепла, Коротші дні і довші ночі. І раптом вишня зацвіла Побіля шляху на обоччі. Пожовкле лися […]...
- ОСІННЯ СИМФОНІЯ Осінні скрипки в саду оркестру симфонії То кохання моє, моє кохання – захопленість Люди озброєні мрії озброєні мови озброєні А […]...
- ОСІННЯ МІСЯЧНА НІЧ Небеса гулкі й просторі, Літаки між хмар – як зорі. Пишно вбраний у багрянець Сад кружляє срібний танець. Гілля, листя, […]...
- ОСІННЯ НІЧ НА СЕЛІ Надбігла хмара чорна і закрила Останній клапоть неба. Ніч і тьма, Як птиця хижа, чорнокрила, На землю каменем лягла. І […]...
- “У тридцять літ ти тільки народився…” У тридцять літ ти тільки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвім світі. І нема нікого окруж. Ти тільки […]...
- НІЧ ОСІННЯ ГУЛЯЄ Осіння ніч гуляє, Дощ люто в шиби б’є; Куди тепер мандруєш, Кохання ти моє? Пуста, самотня хата, Заводить з вітром […]...
- ОСІННЯ ГОЛУБІНЬ Ще небо, як берлінська синь; Ніхто небесного блавату Не зможе словом змалювати, Ні блиску ранньої роси На білих айстрах, тонко […]...