МОНАСТИР НАШ МАРС ДОЙМАЄ, ЛЮТІ БІДИ УЧИНЯЄ НА ОБИТЕЛЬ В НОВОГРАДІ І МАРС СМЕРТЕЛЬНІ СИПЛЕ ГРАДИ
В п’ятницю рано
Як нам заграли,
З тої тривоги
Хто був живий ще.
Й гарбав безбожно,
Бувши при зброї,
Тих обідрали,
Тих полонили.
Хвалимо бога,
Тільки злякала,
Божої кари
Гнів бо господній
Задля покути
Боже, зі злості
Лиш страши: грізні
Дай на поправу
Дяку чинити,
Гнів як розпустиш,
Вбивчії стріли,
Нині єсьмо ще,
Зволь нас прощати
Ми тебе хвалим,
Думу заграно.
Так ми скакали.
Ледь виніс ноги,
А жовнір нищив
Що було можна:
Лихо зле коїв.
Тих повбивали,
Ми ж, що вціліли,
Що смерть нас строга
А не спіткала.
Меч нас не вдарив,
Втишивсь сьогодні,
Гріх наш забутий.
Не дай нам хльости,
Леза залізні.
Слать тобі славу,
Доки нам жити;
Марса напустиш
Хто буде цілий?
Славу шлемо ще,
І захищати.
Бо згинуть мали,
З тої припарки
Міць твоя, боже,
Напасть сю збути,
Вовчі хай зуби
Ми ж бо при бозі
Маєм надію
Бог нам заслона
Добре вчиняли,
Вовку не гоже
Порядкувати,
Пастирю добрий,
Нас не займає,
За те до гробу
Що стане сили
Стало нам жарко.
Хай допоможе
Гріб обминути.
Не вчинять згуби,
У цій облозі,
Вберегти шию.
І оборона.
Як геть тікали.
В череді божій
Нас шматувати.
Хай звір голодний
Зуби зламає.
Божу особу
Будем хвалили.