“Засніжений рідний Тернопіль…”
Засніжений рідний Тернопіль
Ялини, як вартою, вкрив.
Над жар горобин – білий попіл,
То віхолу крутять вітри.
Я знову проїздом, лиш гостем,
І на галичанок твоїх
Дивуюсь – дотепно як, гостро,
Джерельно струмоче тут сміх.
Цієї сумної розрухи,
Супроти чийогось ниття,
Так ласкаво плине у вуха
Незборений голос життя.
Тернове засніжене місто,
Ми під покривалом небес,
Гряде наше завтра, незвісне,
Прекрасне – отим, хто воскрес.
(3 votes, average: 4,33 out of 5)Related posts:
- РІДНИЙ ДРУГ Зринали друзі, наче сон, бувало, й сидори носили. А друг порібен, як озон, коли вже дихати несила. А друг приходить […]...
- Для багатьох людей мета життя Для багатьох людей мета життя – Це iснування в трьох координатах: Одна – це грошi, друга – це ниття, А […]...
- ВІДЛІТАЄ ДОЧКА Відлітає дочка чорноброва у засніжений вирій любові. Поспішає за покликом долі в тепле літо сім’ї молодої. Відлітає дочка на світанні […]...
- РІДНИЙ КИЇВ Дніпр широкий, пісня солов’їна, На каштанах голуба роса… Рідний Київ – серце України, Наша слава, гордість і краса! Розлилися вулиці […]...
- “Україно, мій рідний краю…” Україно, мій рідний краю, Вічна туго, предвічна кров! Чи дійду до твого розмаю? Чи побачу Славуту знов? Чи вернуся з […]...
- “ДЕ РІДНИЙ ДІМ – ДЕ СЛІД ЙОГО?” Де рідний дім – де слід його? Там попіл і полин, А серце зве до рідного: Полинь туди, полинь! Та […]...
- “Цієї ночі птах кричав…” Цієї ночі птах кричав У небо відлетіле. Цієї ночі сніг упав – На чорне впало біле. Цієї ночі уночі Ми […]...
- ВІЧНЕ 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у […]...
- “Ота пора березнева мені наймиліша” Ота пора березнева мені наймиліша, коли достоту схожими стають і березовий гай, і сорока, і засніжене поле у чорних прогалинах…...
- Закон iснує, мабуть, недарма Закон iснує, мабуть, недарма, За ним усiм одмiряно по мiрi I свят, i горя. Виняткiв нема. То байдуже – ти […]...
- “Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...
- КИЛИМИ На арфах предвічних кросен тчуть барвисті мелодії килимів хитрорукі рапсоди з Косова, Поділля, Полтавщини і Києва, щоб плелася мережка вовни […]...
- ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...
- “Плине чаклунка-ніч над нами…” Плине чаклунка-ніч над нами, І ми пливем, і вся земля. І сад квітучими руками Нас на любов благословля. А вже […]...
- ПОЕМА ПРО ВІТРИНИ Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза […]...
- “З’їли ворони сніг…” З’їли ворони сніг, Шпак зачорнів на вершину, А морозець весні Все рум’янить щоку. Сонця сніп золотий Від Коляди пливе, Глечиками […]...
- БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ Розірвала краля-мавка льняно шитий гомін-жгут; плине зграйно, плине плавко березневий каламут. В перебіжнім шумовинні ланки-бризки марсельєз: хай загине, хай загине […]...
- 6. “Сплюндрована, спустошена земля…” Сплюндрована, спустошена земля, Доконана дощенту кримчаками… І потяглись з усіх боків руками Сусіди ласі – сльози доділять. В степах буянна […]...
- НЕФЕРТІТІ в зіниці єхидна чорна пума що точить вино з місяця і гордість фараона в лезах уст ласкаво наказуєш жорстоко просиш […]...
- “Народе рідний мій, сільський народе…” Народе рідний мій, сільський народе, Ще опівночі тінь зловіща бродить По тих страшних, забутих цвинтарях… Ще отогони живуть у димарях […]...
- МІСТО Місто вечірнє моє розправляє натруджені плечі, а розгойданий вечір на рожевій, тонкій парусині опускається в білі двори. Місто моє не […]...
- МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...
- Юрій Болеслав Після Льва, після Андрія Княжив Юрій Болеслав, Син поляка й українки Про поляків тільки дбав. Будував костьоли польські, Запроваджував латинь, […]...
- ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ЧИ СТАНИСЛАВОВУ Це не вірш і не опис, немов у Боплана, а просто місто гречності і сентиментів, в якому хтось за курку […]...
- Вечір (“задивляємося в криницю”) задивляємося в криницю щоб нічого не думати задивляємося в криницю яка наших вчорашніх облич не пам’ятає тільки сьогоднішні власні очі […]...
- ЛАНЦЮГ НІЖНОСТИ Від самих початків життя, коли пружно в колисці Ти пнешся до сонця угору, побачиш тоді: Всміхається разом із сонцем ще […]...
- ХМАРКА По небу блакитному Хмарочка плине; Спитай її, брате, Куди вона плине? Чи так собі вільно По небу гуляє, Чи хмарочку-пару, […]...
- ЗВІР Уранці місто загуло, Розбуджене гудками; Залізо, камінь, мідь і скло Озвались голосами. І знов живе, лютує звір Стотисячоголовий! Його життя […]...
- ЗИМОВЕ ІНТЕРМЕЦЦО (ВІНОК СОНЕТІВ) І Навдивовиж премудра і зваблива ця біла жінка на ім’я Зима: розкидає своє стосяйне диво по всіх усюдах просто задарма; […]...
- МЕТЕЛИК Летить, кружляє, крильцями тріпоче, На квітку сяде – вітер хить та хить. Єдиний день – умре цієї ж ночі – […]...
- РЕВОЛЮЦІЯ Сховалось равликом місто. Січе його дощ, січе. В під’їздах будов – тісно. Набої через плече. Забиті. Числить? Ледве. З-під мурів […]...
- МОЄ МІСТО Місто моє, закосичена квітко, Серця відрадо, бентего душі, Зором сягаю в минувшину, звідки Кличу на світ синьоокі вірші. Голос їх […]...
- “Не нам той рух, що до людей оглух…” Не нам той рух, що до людей оглух, Не нам та вольність каменюки-лежня… Живи в мені, свободи вічний дух, Живи, […]...
- ОСІНЬ І ВІТЕР Ні рубінами, ні топазами, ні золотом Вже мене не підкупить, не звабить осінь, Стара та похітлива жінка. Беззубого рота й […]...
- СЛОБОДА Село моє, вишнева Слобода! Вже не село ти, але ще й не місто. Тече Мурашки спінена вода, спливає дим на […]...
- “В саду засніжене гілля…” В саду засніжене гілля, І світло у вікні. За садом – стежка у поля По білій цілині. І тільки віти […]...
- “Набік життя, журбо дрібна!…” Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать […]...
- У МІСТІ Байдужих авто нескінченний потік По вулиці сірій осінній… Зупинка трамвайна. Сидить чоловік, На склянки торгує насінням. Колись він солдатом радянський […]...
- ДУМА ПРО ПЛАКАТИ Рядами, рядами, рядами, Довгими смугами, над кам’яними бруками Висимо, Лежимо, Сидимо Ми на мурах розіп’яті, Ми плакати, плакати, плакати. І […]...
- АХ, У ТЕБЕ ПОСТІЛЬ БІЛА! Ах, у тебе постіль біла! Ах, у тебе постіль тепла! Під покривалом у тебе Радощі раю і пекла. На грудях […]...