ВІРШ, ЩО ПРИЙШОВ З ОСТРОГА
Це містечко… таке собі –
провінційне, як тисячі… та
в нім глибини, коріння,
золочена висота.
Є згадати про що,
є про кого розмову вести
довгу, довгу –
з похмурих глибин
до піднесеної висоти:
Академія, давній собор –
двоє вогнищ отих,
що скликають сюди,
ваблять полум’ям бань золотих –
до свого джерела, до коріння свого,
до крила…
Де букварик малий – наша книга свята,
наче щит,
заступив нас од зла.
(4 votes, average: 2,75 out of 5)
Related posts:
- БІЛЯ ФОРТЕЦІ-МОНАСТИРЯ У МЕЖИРІЧІ, ЩО ПОБЛИЗУ ОСТРОГА В Межиріччі – вода із двох боків, Двох лінькуватих річок спить вода. Довкола стін у лишаях років – Сивіє всюдисуща […]...
- ДЗВІН ОСТРОГА Доріг в житті стелилося немало, А ця мені дорога дорога, Де вигляда за межиріцьким валом Високочолий профіль Острога. Тут чую […]...
- “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
- “Замовкніть всі: великий час прийшов…” Замовкніть всі: великий час прийшов. Мовчать в сю мить громи-гармати, Схилилась наша хоругов, І на коліна стала мати. На терезах […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- ВІРШ БЕЗ ПРИСВЯТИ До цих рядків не ставлю я присвяти. Вони, по всьому, вродяться сумні. То скажуть, що пояснення давати Або ще інший […]...
- ПОЛЬОВА СУМКА Вернувшися з війни додому, Шинелю знявши фронтову, – Своєму синові малому Віддав я сумку польову. З тих пір минуло днів […]...
- ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА Я пізнав її всю магічність, Димовитвір на диких вітрах. Ми зіткнулись: притихла вічність – І малий мимолітній птах. Мій шедевр […]...
- КАНАДСЬКА ГЕОГРАФІЯ (Назвознавчий вірш) Саскачеван, Восетна й Саскатун Для мене повні індіянських лун, Та Вільна, Мирнам, Ярослав, Лужани Беруть верхи найбільшої пошани. Я б […]...
- КУБАНЩИНА Дух – скомороха поборов: летить наохляп з пісні кляпом, гуде свавільно-вільна кров, ледь захаращена кацапом. Від лаврських бань – до […]...
- “Мій перший вірш написаний в окопі…” Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- ВІТЕР Рябить Дніпро човнами… За водою, за повінню знялись і попливли, мов полетіли, птахи, білі крила раз по раз опускаючи до […]...
- ІХ. “Прийшов, як звір із нор пустелі…” Прийшов, як звір із нор пустелі, Я був, як єсть. І зрушив душі, стер оселі, Переорав степи веселі. І честь. […]...
- “Я прийшов у світ цей ненадовго…” Я прийшов у світ цей ненадовго, Я спішу прожити рік за два. Вдаль мені висвічує дорогу невгасима днина світлова. З […]...
- “До нас прийшов лелека…” До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]...
- ГОСТИНА Добросте шляху – ти ж додому, повняться спіллю відра в криниці, солодко буде у погостівці. Виросте стіл, як чотири осичини. […]...
- “Прийшов і мовить…” Прийшов і мовить ви не відповідаєте ні за світ ні за його загибель з ваших пліч знімаю цю ношу живіть […]...
- “Прийшов май до нас у гості…” Прийшов май до нас у гості, Трави цвітом заблищали, І по небу голубому Плавють рози, рози-хмари. Заспівали соловейки, Круг ставка, […]...
- “Я прийшов до тебе несподівано…” Я прийшов до тебе несподівано, Я від тебе несподівано піду. Найдорожча пісня – недоспівана, А найліпша – та, що не […]...
- “Прийшов Шекспір до нашого Тараса…” Прийшов Шекспір до нашого Тараса На тому світі, де з усіх віків Збирала Муза славних віршників, Яким захоплено плескала маса. […]...
- ВОГНИКИ Мене далекі ваблять вогники В нічнім просторі степовім, І виникають мрійні здогади В палкім уявленні моїм. Мигають вогники загадкою. Хто […]...
- ВІРШ НАВІЯНИЙ ЕКСКУРСОВОДОМ НА ЧОРНОМОРСЬКОМУ ШОСЕ Світ – на кістках. Від пірамід Хеопса. Рабами вигачений боголюбчий Рим. На білий мармур смертні сходять роси – Як піт […]...
- ВІРШ НАПИСАНИЙ В ДЕНЬ СМЕРТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Знов, земле рідна, траур одягла – Сів знову ворон на твою калину. І чорну стрічку в промені вплела, В небесні […]...
- ПОЛЬСЬКІ ПОЕТИ Що у вас? Шопенова музика Злита з Міцевича пломенем? Злет соколиний Словацького з гір кременецьких? Що вас тримає? – Двері […]...
- ТВОРЧА ТИША О! Нас давно не видно на кону. Закохані у тишину робітні, Ми стали скромні, стали непомітні, Скупі на жест і […]...
- ВОДНИК (Спогад) Був серпень, ніч; розбитий Фаетон Жалібно поринав у вогкість яру; Цвіли над обрієм огні Стожару, І лівим боком сходив […]...
- ВІРШ – ЗАГАДКА Дмитру Герасимчуку Люблю пригоже надбистрянське місто, З часів далеких в ньому я осів. Тут стрів кохання, мов із зір намисто, […]...
- НЕЗАКІНЧЕНИЙ ВІРШ Як повні відхлинуть, як потоки, відбурхавши, окреслять береги струмками, річками і ріками – перші грози відчинять двері теплому дощу. Тоді […]...
- ГОНОРОВИЙ ВІРШ Пегас мій звивається баско. Не зловить його живодер. Не дам і за тисячу баксів написаний щойно шедевр. вхопив я свободу […]...
- ОСТАННІЙ ВІРШ я мушу замовкнути колись, зужитий своїми словами, я мушу перестати повторяти одне слово, яке звучить банально є багато слів, які […]...
- ЛЮБОВНИЙ ВІРШ На це немає слів: може справді ми закінчили нелегку школу любови. Ти пам’ятаєш квадратові неділі, придавлені кубами міста. Пам’ятаєш, як […]...
- ДОНЕЦЬКИЙ ВІРШ Л. Талалаєві В гранітний берег хвилі б’є Міус, гудуть, гудуть невтомні естакади, глибинно й дужо дихає Донбас, цвітуть в Донецьку […]...
- ВІРШ ОСОБИСТИЙ Відходиш у ліс, поміж дерев, скинувши з плеча життя, мов важкий плащ, відходиш у себе, поміж мовчання, з нагим тілом […]...
- М ВІРШ наші тіла збагатилися споминами, доробком дотиків і почуттів, терпцем холодної трави на шкірі під оком місяця і деревієм зір, і […]...
- ВІРШ ПРО ВІРШІ + Чоло в долоні похили, чоло в долоні похили. В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти, Крізь шибу туги […]...
- ЧЕРЕМХОВИЙ ВІРШ Вже ніч нагріта п’яним квіттям димиться в черемховій млі, і букви, наче зорі, світять в розкритій книжці на столі. Стіл […]...
- СУВОРИЙ ВІРШ Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів, не втекти вже ні в мрію, ні в пісню. Мов фальшива струна, […]...
- ОСТАННІЙ ВІРШ О, Музо! Музо непривітна! Чи ти не зробиш з мене Робінзона Крузо? Самій писати, Самій і друкувати! й видавати! Ой, […]...
- СЛАВА ХУДОЖНИКУ В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі […]...