В НІЧНОМУ РЕСТОРАНІ
Врочиста гавань, сонячний притулок,
Куди наш світ тікає від турбот,
Була налита густо тихим гулом…
З цигаркою крививсь дівочий рот.
Стікала музика по стінах і портьєрах,
На розпашілі лиця від вина,
І тихим дзвоном зойкали фужери,
Немов у чомусь їх була вина.
Глибокі очі в чорному обводі
Щасливо мружились од світла і тепла,
І за вологим блиском їх, на споді
Відвертість п’яна звабою текла.
Повзла рука плішивого кретина
До ніг тугих, затягнутих в капрон…
І вгледілось, як падала людина,
Де безум сів на кришталевий трон.
1966 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Суцільні хмари обрій заступили…” Суцільні хмари обрій заступили, Лягла на землю безпросвітна мла. Здається, сонце вже не має сили І годі ждати світла і […]...
- “Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...
- В РЕСТОРАНІ О. Ковіньці Кожний раз я її в ресторані зустрічаю на горе, на жах… В неї очі підведені, п’яні і кармін […]...
- “Цвіло дитинство: не казки – а рани…” Цвіло дитинство: не казки – а рани – Повстанча кров палаюча текла… І юність, що життя різнала рано Теж не […]...
- “В нічному лісі птаха птаху…” В нічному лісі птаха птаху Окликне раптом – і на мить Душа, зіщулившись од страху, Як лист на вітрі, затремтить....
- БІЛА НІЧ Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті. Прийшла зачарована ніч, мов […]...
- У РЕСТОРАНІ Тішить очі тихий цвіт герані. На естраді грають шейки, твісти… За столом в районнім ресторані Трапезують хлопці-трактористи. По якійсь нараді […]...
- “В ресторані себе почуваю погано…” В ресторані себе почуваю погано – Чи до тиші я звик, чи від моди відстав. Чи тому, що колись був […]...
- “Огорну тебе теплим плащем…” Огорну тебе теплим плащем На осіннім холодному вітрі. Губи зрошені тихим плачем – Поцілунку солоного вістря – Я устами зашерхлими […]...
- СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
- ШЕПОТІННЯ, ШЕПОТІННЯ проникаєш у мої клітини таким тихим шепотом що хочеться мені вирізьбити в собі вухо і повісити його як образ на […]...
- “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
- СТАРІ ЛИСТИ Старі листи – як вигасла зола, Не жди від них ні світла, ні тепла. Перегоріла, перетліла ватра, І ворушити попелу […]...
- Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...
- “Вона несе, немов у чаші повній…” Вона несе, немов у чаші повній, Солодку нерозхлюпаність вина, Вона себе несе в обійми, хай гріховні, Вся – світла й […]...
- ОСІННЯ ВИШНЯ Все менше світла і тепла, Коротші дні і довші ночі. І раптом вишня зацвіла Побіля шляху на обоччі. Пожовкле лися […]...
- Казка про макове зерня Була собі рука, Ручиська п’ятипала. Планету всю вона Під себе підгрібала, – Як макове зерня, Терзала її, М’яла. Минали дні […]...
- “У Хотині, мій друже, в Хотині…” Вячеславу Терновому У Хотині, мій друже, в Хотині, Де на фортечній мовчазній стіні Сліди від куль, і ядер, і століть […]...
- МОНОЛОГ СТАРОЇ ХАТИ Я відслужила на землі своє. Хоч промінь світла ще по стінах бризка, вже сволок, де була твоя колиска, прогнувся низько […]...
- ЦАР-ОГОНЬ Блиском, блиском, Миготінням, Тріском, тріском, Лупотінням Розгулявся Цар-Огонь. В золотих червоних ризах, В димках білих, синіх, сизих, Гнівно в’ється по […]...
- ЛЮДИНА В АКВАРІУМІ Він був не рибою – людиною. Гаряча кров текла судинами. Та з дивності захмарної занурився в акваріум. Обріс по вуха […]...
- “Коли б я був холостяком…” Коли б я був холостяком, А ти була б ще дівчиною, – Пішли б над морем бережком Стежинкою невивченою. Пішли […]...
- “Упала в серце сльозина тепла…” Упала в серце сльозина тепла – Пустила пісня зелені стебла. Упав у серце промінчик світла – Вона неждано взяла й […]...
- РЯСТ Після дощів і холодів У чорноліссі ряст зацвів. Допоки ще дерева голі, А світла і тепла доволі, Йому потрібно поспішати, […]...
- “якби нікого не було…” якби нікого не було, чи ти б тоді була, приберігаючи тепло до витоків тепла, до перелистування лун і відлипання крил […]...
- ЧАС Моя доба текла, немов ріка бурхлива, Де з водами джерел нечисті хвилі йдуть Гноївки, і крові, і випитого пива, І […]...
- ДЕРМАНЬ І княжна слава, і монаший скит, І наспів душ – врочиста літургія… Все за лісами літ, і твердо спить, І […]...
- ЗЛОТОМОРЕ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки […]...
- ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА Нерухомі, похмурі, застиглі Валуни нагромаджені хмар, У крайнеба розпеченім тиглі Пломеніє і брижиться жар. Тільки мить – і потоками бризне, […]...
- ЛЕБЕДИНА ЗГРАЯ Білий сніг… Білі лебеді… Річечка бідна в снігах, Що так тихо тече, мов стоїть у снігах-берегах. І ці красені білі, […]...
- АНГЕЛ Чоловіки у зеківських бушлатах В вечірнє небо дивляться гуртом: Під місяцем, посеред хмар кошлатих, Кільце з’явилось. Корабель-фантом. Брати по розуму. […]...
- ПІХОТИНЕЦЬ Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним. А тіло, струнке […]...
- МОНОЛОГ КНЯЗЯ ІГОРЯ В. Яриничу Разом вперше чи востаннє ми, що за шеломянем – невідомо: Дон чи галич з чорними крильми, що заждалися […]...
- ПЕСНЯ (“Когда я был любим…”) Когда я был любим, в восторгах, в наслажденье, Как сон пленительный, вся жизнь моя текла. Но я тобой забыт,- где […]...
- НАСОЛОДА Ходять двоє зоопарком. Обоє “під газом”. Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: – Зажили б ми з тобою, як […]...
- КИНЖАЛ Люблю тебя, булатный мой кинжал, Товарищ светлый и холодный. Задумчивый грузин на месть тебя ковал, На грозный бой точил черкес […]...
- “Панове, не дивуйтесь…” Панове, не дивуйтесь, Що я собі така, Що мене мертве коло На грищі очерка. Також удома в мене (Спитайтеся Марка) […]...
- “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...
- “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
- “Ти була для мене цвітом рідних піль…” Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних […]...