“Стихніть музики, змовкніть гатили…”

Related posts:

1. МУЗИКИ Ой, заграли музиченьки на горбу, Аж гуде, так бухка бубон: бу-бу-бу! Скрипка співом, срібним співом залилась: “Гей, до нас, веселі, […]...
2. “Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…” Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині […]...
3. “Зазирну в душу волошки…” Зазирну в душу волошки – побачу блакить. Зазирну в душу джерела – побачу прохолоду. Моє почуття так освітило сонячний день, […]...
4. “Світе мій! Хмарки легкі, як з вати…” Світе мій! Хмарки легкі, як з вати, В небі – сонце, у цвіту – земля. Тільки б жити!.. Та гримлять […]...
5. “Цілую…” І крапка по слові…” “Цілую…” І крапка по слові. І жартів стріла не одна: – Ну, як там діла в Воронькові – Не вийшла […]...
6. “Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…” Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи […]...
7. ГОЛОС ТРАВ Після стін, котрі пам’ять обтяжують, наче Гніт пекельний, що здавлює дух, Скільки ніжності в мене до тебе, будяче, І до […]...
8. “І ось межа – я зупинюсь на ній…” І ось межа – я зупинюсь на ній. Ось аркуш – я на нім поставлю крапку. А те, що сталось, […]...
9. МУЗИКИ Ішли музики із весілля. Цимбали, бубон і скрипаль. Місток вузенький над потічком! З якої тут ступить ноги? Тут як не […]...
10. СЛУХАЧІ МУЗИКИ В. Морозову Гаряче дерево з півмісяцем і чортом ми спроквола п’ємо, а три слони пливучі сховалися у іншу філіжанку; допоки […]...
11. СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як […]...
12. ВЕСЕЛІ БОКОВЕНЬКИ Серед степів, як їхати до неньки Та до Кіровограда повертать, Десятки літ Веселі Боковеньки І очі й думку людям веселять. […]...
13. СОНЯЧНИЙ ВИБУХ Наче росою сонце умите Пересочилося в грона налиті. А дивні люди (сила безсонна) Геть подушили ті повні грона. Кров’ю сонцевою […]...
14. “Чарівні жінки на землі, як богині…” Чарівні жінки на землі, як богині, Художнику, пензля чекають, різця, Красу незнайомки відбий на картині Увічни те диво природи-творця, Як […]...
15. “Ти не прийшла, тебе не бачу поруч…” Ти не прийшла, тебе не бачу поруч… У небі місяць повагом пливе, промінням срібним землю засіває, з-за хмар, скрививши рот […]...
16. “Весь світ – це музики руда тверда й сувора…” Весь світ – це музики руда тверда й сувора. Руда – повітря я полум’я, вода й земля. В первісній цій […]...
17. “Світи мені, кохана…” Світи мені, кохана, крізь відстані світи! Любов моя не в’яне в тумані самоти. Ще є на світі диво – світає […]...
18. “Відзолотіли сонячні ренети…” Отговорила роща золотая… С. Єсенін Відзолотіли сонячні ренети І хризантеми змерзли у саду… Я ще оглянусь, ще покличу “де ти?”, […]...
19. “Птах, що дарує мені висоту…” Птах, що дарує мені висоту, пес, який вірить в мою доброту, дерево, щедре на зрілі плоди, в пальцях розімкнута ніжність […]...
20. МІЙ МОНОЛОГ Я чую голос вічної природи: “Що не створю – перечити дарма, Бо споконвік не вийдуть, певно, з моди Весна і […]...
21. ВОРОНИ Й ГОЛУБИ Як можна пояснити ці потреби Природи чи суспільної доби: Ще до схід сонця у мордовськім небі З’являються ворони й голуби? […]...
22. ВІЧНИЙ ЖАЙВІР Я прийшов додому навесні Та провідав щонайперше поле. Жайвір там на трепетній струні Ноти-зерна розсипав навколо. Грудочка сіренька і мала… […]...
23. Травень є травень. І ми неповторно живі З циклу “Нотатки фенолога” Травень є травень. І ми неповторно живі, й наші сади мов ліси з непролазною тінню. Скільки […]...
24. ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
25. БУРАН І ДІВЧИНА Подружилась дівчина з бураном (Взяти бурелом в тендітні пальці!) Мій рожевий цвіте, полум’яний, Чи на стан тонкий порив зухвальця? У […]...
26. “Ідем, як по мінному полю…” Ідем, як по мінному полю, Або, як під мінним вогнем – Між вибухів, що вивергають Над ямами землю… А вибухи, […]...
27. “Дорога пнеться вгору, вгору…” Дорога пнеться вгору, вгору, В шофера згоди не пита… По всьому видно, що нескоро Доберемось до Буркута. То стихне, то […]...
28. “Я не співець чудовної природи…” Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи,- Їм я віддав усі чуття […]...
29. ІЗ ПРАДАВНЬОГО КОРІННЯ Що не мова – чудо, диво. Чув, наприклад, ти оці назви – як звучать красиво білоруські місяці? Перший – cтyдзень, […]...
30. ДІВОЦЬКА ПРАВДА Сонце вставало; крізь на небі чисто, Де-не-где хмарка гуляла на волі; Тихо в дуброві, тільки ледве листом Щось розмовляла висока […]...
31. КРИК XX ВІКУ У небі тішились хмари, У небі сонце пливло, Під небом кривавіли чвари І лютувало зло. Земля, вагітна скорботою (Відчай їй […]...
32. “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
33. РІКА КРАСИ Скільки красивих облич! – Скільки захоплюючого дива, Клич мене, вулице, клич – В брід, де ми перебродили. Скільки піднесених лиць, […]...
34. “Падає листя в жовту траву…” Леонідові Закордонцю Падає листя в жовту траву, Днина ясна і погожа на диво. Скільки я років іще проживу – Це […]...
35. “Гроза проходила десь поруч…” Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. […]...
36. “Безневинним жовтавим гроном…” Безневинним жовтавим гроном Вона ще йшла жовтаво, без вини, І сині сльози билися червоно, Як об каміння стиглі кавуни. Вона […]...
37. “Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...
38. НА ОЗЕРІ ПІДЗЕМНІМ Ту стань! Підземне море В Гадес ввійти боронить, Бач, хвиля берег боре І в камінь глухо дзвонить. Без вітру плещуть […]...
39. ВИГАДКА Аж не віриться… Людоньки! Царство природи! Запахущі гаї, і луги, й солов’ї, І нелякані трави, й неторкані води… І сліди […]...
40. “Знаки” На тему перевтілення (сонет) Набік перехилившись від удавань, Із вуха ллє – самі пружини – суміш Зірчасту, вглиб притемнену басами, Сягнисте тісто, що – […]...