“Розгрібаю дні, як багровиння…”
Розгрібаю дні, як багровиння,
Плину вже назад не перейти.
Тільки проступає далеч синя
З міражами мрій на пруг мети.
Та й мета – фантазія облудна,
Чи запрограмованість суха…
А життям, бува, й стихія блудить
Без благословення по шляхах.
Як збагнути?.. Вже коли глибини
Випнуть грані зримих перемін?..
Вірою ошукана людина
У мені підводиться з колін!
1970 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “…І враз на чужині постане” …І враз на чужині постане, мов спалах, в пам’яті моїй: Вітчизна – соняшник весняний цвіте на грані польовій. Вночі і […]...
- ПІД КИЇВ СТАРИЙ Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу […]...
- “Серед моря думок мій вітрильник пливе…” “Людина живе після смерті доти, поки про неї думає хоч би одна жива душа”. Народна мудрість Серед моря думок твій […]...
- ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...
- АТОМНЕ Я галактик ваших гривастих Не вивчав у екстазі німому. Я – невидимий головастик, Що живе у тобі самому. Я – […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ОДА МОЛОДОСТІ Лава вулканна нестерпного бітуму. Бурхає полум’я. Валує дим. І рвуться слова без жодного відома: – Коли помирати, то вже молодим! […]...
- СТИХІЇ Мадригалик По-перше камінь. Твердь. І підмурівок. Холодна перепона. Тож мета втікає від зарюмсаних корівок, а зостається творення хвоста. Коли, розбивши […]...
- “І скаже світ: – Ти крихта у мені…” І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов – на грані маячні […]...
- A SPIRITUAL (релігійна пісня) Голос: людина є з піску, о, з піску і з води, Він сотворив її, бо йому було сумно серед зелених […]...
- “Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові!” Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові! За велінням Ярила і теплих весняних дощів вознеслися кропива й чебрець, вознеслась […]...
- “Сниться соснам країна зелено-блакитного шуму…” Сниться соснам країна зелено-блакитного шуму… Сниться соснам підтятим, обрубаним крицею глуму, їх країна зелено-блакитного шуму. Коли сита черва розкошує в […]...
- Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
- ХАТА Запала із нападаним листям, із прибулими островами молу, із дерев’яним світом, що вигляда коня. Достигла, перестигла із гніздами джмелів та […]...
- “Народе мій! Коли за тебе встануть…” Народе мій! Коли за тебе встануть Твої змордовані, пригнічені сини? Коли для нас хвилини ті настануть, Що скинемо ми з […]...
- ГОРИ Вітер з моря море розгойдав, Хвилями здійнялися простори. Світ рухливим і мінливим став, Непорушні тільки сиві гори. На вершинах міняться […]...
- “Річка в долині…” Річка в долині – Наче рибина. А над рікою В травах – людина! Хто вона, звідки, Як її звати? – […]...
- THE LAST FRONTIER Маркові та Ії – на далеку дорогу до Каліфорнії Піонери країни ішли неодмінно зі сходу на захід. Куля сонця – […]...
- На кургані … Горби і висоти могилами стали На всіх європейських вітрах, Бо тільки й робили, що їх штурмували Із вірою в […]...
- ЗЛИВА У СТЕПУ Був степ як степ. Я брів за чередою, притрушений пилюкою рудою, на обрій позирав я недарма. Південний край сухого небозводу […]...
- “Закрию очі…” Закрию очі, – Поринаю У блакить очей твоїх. На лекціях – Тільки про тебе мрію. Коли дзвінкий, Мов чисте небо, […]...
- ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...
- ГАРМАТЧИК Попереду, золотом розтопленим – Неминучі і жадані дні. …Ще поїду хлопчиком захопленим На смішному волохатому коні. Буде небо синьо-оксамитами І […]...
- РОЗУМ І ДУША Пригадую давніх років чудеса І в серці дитячому спалах: Я плакав тому, що на мене краса Сніжинкою з неба упала. […]...
- “Ніч… а човен – як срібний птах…” Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій […]...
- ГЛИБИНА І Пашіє жовте поле, мов черінь, пливе в зеніті сонце неквапливе. Ми в яр звернули, на гарячу рінь, ми сохнемо: […]...
- ЩИРІСТЬ Понад щирість людську, понад слово правдиве Ані радості в мене, ні щастя нема. Що було б, якби з нами лукавила […]...
- “От і упали сніги…” От і упали сніги, От і настали морози, От і бракує снаги Ждати на кращі прогнози. Холодно. Тоскно. Зима. Вітер […]...
- ПІЗНЯ ОСІНЬ Пізня осінь блудом блудить Між кущами в’ялих рож, Квітів вже вона не збудить, Сіє сльози сірих рос. У лахміття грішне […]...
- НУ, КАК? Якщо святі цей світ побудували Як дім свободи й радісних трудів, Хто ж обернув його сумні підвали В тюремні камери, […]...
- МОВА Треба доглядати наш сад Вольтер Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона […]...
- ОДНОГО ЛИПНЕВОГО ДНЯ Суниці я збирав на дні окопу, там наскрізь тишу стелюх-мох прошив, липневий вітер тихо, одностопо ходив ізбоку й глицю порошив. […]...
- ВУЛИЦЯ. ПЕРЕХРЕСТЯ Половина світу скаче, половина плаче. Українське народне прислів’я Білі, чорні і жовті – на цім перехресті, Всесвітянський мурашник, пістрява юрма. […]...
- ХРИСТОС Як тіло приросло до дерева хреста, і витекла з очей живиця зору, тоді дощами зашморгнулася сльота і вимила з обличчя […]...
- “Сміється внук у сні…” Сміється внук у сні, Щось гарне, видно, сниться – Глибини ще ясні, Ясна іще криниця. І цей глибокий сміх – […]...
- ВИ Не вірте, що ви людина звичайна, Неправда! Є могутніші й сильніші? Так. Є розумніші і добріші? Напевне. І все-таки Не […]...
- “Я жду чогось – якихось перемін…” Я жду чогось – якихось перемін, Хоч зміни обстановки чи погоди,- Моя душа підводиться з колін І тягнеться до рідної […]...
- МЕЖА По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра. І тягне, рве глибинами без меж Одкрите серце […]...
- “Ні перед ким не станеш спину гнути…” Ні перед ким не станеш спину гнути, Не віддасися ворогу в ясу, Якщо ти зміг, товаришу, збагнути Свого народу велич […]...
- НАЗУСТРІЧ Росте хлоп’я, мов кущ малини, підкови на шляхах дзвенять. Ось ластівки в книжках пташиних записують початок дня. Запрягши сонце до […]...
- ГУЛЛІВЕР Гуллівер фантазує: “Ви? Збагнути Чи можете у тямку взяти ви, Що горя мав я вище голови Не в Бробдінгнегу, не […]...