Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВУЛИЦЯ. ПЕРЕХРЕСТЯ

Половина світу скаче, половина плаче.
Українське народне прислів’я

Білі, чорні і жовті – на цім перехресті,
Всесвітянський мурашник, пістрява юрма.
Респектабельні, вбогі, позбавлені честі…
Все змішалось, вирує – і краю нема.

“Форди”, “бьюїки”, “хонди” чи там “кадилаки”…
Посередині – плав, по краях – метушня.
Той тікає з якогось собі переляку,
Той з якоїсь принуки його доганя.

Той коханою впивсь і не бачить нікого,
Той собі попиває з бляшанки пивце,
Той себе простелив перехожим під ноги,
Той востаннє розбігся, ще трохи – і все.
Той, по-всьому, на бізнес летить, на роботу,
Той, здається, надовго від неї звільнивсь.
Хто з вас, люди, людина, а хто з вас підлота,
Й не збагнути одразу… Піди розберись…

Той зігнувся на розі, він просто голодний
І на грудях на власних про це написав,
Десь ударило в дзвони важкі, як з безодні,
І за смоком не видно, чи є небеса.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВУЛИЦЯ. ПЕРЕХРЕСТЯ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР