РІКА
Григорію Дем’янчуку
Як при Сковороді, нам пригодиться:
Сакви і подорожна патериця…
Блокнотик ще з фламастером в руці,
І помандруй неквапно по ріці.
Шукають першопочатку. До джерел,
До витоків, де воду пив орел…
І поведе, і продведе ріка
Небаченим, незнаним, по віках.
По берегах, по мерехкому дну
Впізнаєш глибочінь і глибину.
І за усю мандрівку нелегку
Життя збагнеш, вивчаючи ріку.
1977 р.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- “вона – ріка, і це не перемелеться…” Олегові Солов’ю Олегові Солов’ю вона – ріка, і це не перемелеться, не перетреться, що вона – ріка: під білі руці […]...
- “Звичайно, що ріка тяжіє тільки вниз…” Звичайно, що ріка тяжіє тільки вниз, повільна і в’язка, немов рослинний слиз, коли твоя рука багром тримає спис. І дивишся […]...
- “Ріка життя пливе все далі в даль…” Ріка життя пливе все далі в даль, Навпомацки прощупуючи простір, А ми ніяк не виплачемо жаль, Моя кохана, через стільки […]...
- X. “Не знаю, що це за ріка…” Не знаю, що це за ріка, яка несе мене, як поїзд, далеко від усього, яка поставила мур руху між мною […]...
- РІКА КРАСИ Скільки красивих облич! – Скільки захоплюючого дива, Клич мене, вулице, клич – В брід, де ми перебродили. Скільки піднесених лиць, […]...
- РІКА ЧАСУ Іще мільярд людських істот, іще – Але планетна куля не із гуми… Куди, в якому напрямку тече Ріка часу? Які […]...
- РІКА БРИНИТЬ Ріка бринить, як струни, між полями, Колишеться за нею свіжість трав, І поять хвилі човен до безтями. Так непомітно замовкає […]...
- “Ріка в надійні входить береги…” Ріка в надійні входить береги. А як бундючно пінились потоки! Дзвінкі від буйства, сповнені снаги, Глушили світ, безмежний і високий. […]...
- “У дзеркалі вогню відбилась ген ріка…” У дзеркалі вогню відбилась ген ріка, у пам’яті його цвіла найперша іскра. Та блиск молодика, що крейдою стіка, нагадував мені, […]...
- ВІТЕР СТОЛІТЬ І вітер віє від століть, крилатий, вільний і неспинний, і вчить свободи, туги вчить за чимсь незнаним і нестримним. І […]...
- “Чую, чую: обіймає жаль…” Чую, чую: обіймає жаль, – За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! […]...
- ЖОВТЕНЬ Тріпотять на вітрі явори, Шурхотить і опадає листя. Проти сонця світяться бори, Наче з бронзи чи із міді литі. В […]...
- “Скільки раз вже гинули сніги…” Скільки раз вже гинули сніги, Скільки раз тепло долало зиму, А ми все, неначе береги, Що ріка роз’єднує незрима. Тягнемось, […]...
- “Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...
- “Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий…” Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий, що сидиш на роздоріжжі і співаєш у віках!.. Гей, Остапе Вересаю, вчора сущий, нині […]...
- АНТ І ОРЕЛ Коли кремезний ант поставив зруба, Щоб мати добру хату для дітей, Старий орел з-під хмар спустивсь на дуба Натомлений носій […]...
- УОЛТ УІТМЕН Я чоловік. Такий звичайний, що аж смішно – Ріка кришталева у смердючих берегах, Віки Шелестять надо мною крилами. Тремтіння і […]...
- “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...
- “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
- ЖИТТЯ РІКИ Річки для мене – це живі істоти. Хто стверджує, що в них душі нема? Людські страждання, радості й скорботи Вони […]...
- В ІМ’Я НАРОДУ, ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Все піддається праху, смерті: Людина, сталь, Багатство, міць, І слави п’ятаки затерті, І золоте перо жар-птиць. Людина й сталь, Багатство […]...
- Нас зостанеться двоє нас зостанеться двоє і життя золоте і настояна хвоя наші сни обплете за дощами і димом як безодня тонка разом […]...
- СПРОБА МІРИ Від роздолля біль під серцем: леле, що за глибина! Синь-блакить черпав наперстком, щоб добутися до дна. Та блакиті прибувало, хоч […]...
- ГЕРОЇЧНЕ Пам’яті Олени Теліги Весела, глибока, як гарна ріка, Весняно така ж бунтівлива, У вирах життя її доля стрімка Неслась молода […]...
- НАРОДЖЕННЯ СЛОВА У сонці-слові плаче дитинча. У цю хвилину, чисту і велику, Те немовля заходиться од крику І світ чудується: як довго […]...
- “Дівчина, як тернова ягода на морозі…” Дівчина, як тернова ягода на морозі, Пострічалась мені у дорозі, Чорні очі вологі, великі, круглі В ніч передноворічну (вогонь у […]...
- ТЮЛЬПАНИ ДВА Тюльпани два, мов ти зо мною, на двох краях життя пустелі даремне кличуть, лиш водою йдуть світла золоті тунелі. Червоне […]...
- І Є НАРОД На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай […]...
- “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
- ПРИТЧА ПРО РІКУ Давно колись була ріка Діала. І цар персидський на імення Кір. І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, […]...
- ФРАГМЕНТ БАЗАРУ Горобина на голубах, Бички – джерела на лобу, Перевівають глибину. Клинками риба молода Полискує у три ряди. Лежать на лепесі […]...
- Серед зими я вибрався в мандрівку Серед зими я вибрався в мандрівку. В дорозі мерз – не дивина. А в поїзді додому загрівся і забув, що […]...
- “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
- З КРИМСЬКОГО ЦИКЛУ М. Рильському П Р О Р И В Дельфін не гравсь у морі, не був і сонцехмар – не давню […]...
- ЛЮБОВНИЙ ВІРШ На це немає слів: може справді ми закінчили нелегку школу любови. Ти пам’ятаєш квадратові неділі, придавлені кубами міста. Пам’ятаєш, як […]...
- “Верхи й ліси вже хтось нашепотів…” Верхи й ліси вже хтось нашепотів своїми віршами… Не шумом вічним я сповнений, а спійманий на відчай незнаним гулом і […]...
- “Покинуті поля і глоду кущ у полі…” Покинуті поля і глоду кущ у полі, І верби в берегах в глибокому снігу, Німує німота. Ані душі. Відколи В […]...
- ВЗИМКУ Один серед снігів – настуджена округа, Ніде ані душі і не шелесне птах, Колючий вітер дме намерзлим лугом, Та – […]...
- VAE VICTIS Я знемігся, згорів… Моє серце на попіл зотліло. Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде […]...
- ДЕХТО НЕ ХОЧЕ ВМЕРТИ Дехто не хоче вмерти, як хотів мати іграшку дитиною, не може їсти від бажання, дістає гарячку серед ночі, треба для […]...