Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]

Хотілось, ой як полетіти хтілось, Та біс жандармське око не приспав, І поховав у серці, хворім тілі Дніпровський дзвін намріяних […]

Конгломерат наш – із рідного і чужого… Більше чого? – не берімо до голови. Із прибитого до порога – з […]

Десь затихають у ярах вітри, І мерхнуть зорі за їдким туманом… А ти гори, а ти в мені гори, Аж […]

Догукатись ніяк не фотрунить До народу… Все те – “підожди”: Позахоплювали трибуни І великі й малі вожді. То були компартійні […]

Пам’ті батька В білім завої, в бджолинім рої в травні наш сад. Сонячним віє тепло на вії пелюсткопад… Над головою […]

Я польську чув мову на розі двох вулиць Тернополя, і зрадів тоді мові, що вільно текла, наче дзенькала срібно. Не […]

Що не витоптав кіньми ординець, Не донищив татар-монгол – Братню шукру нап’явши, чужинець Наш понівечив княжий престол. Азіатску петлю волосяну […]

Добре платять – і ти продаєш Найдорожче, і навіть… святе. Ти і шаблю козацьку проп’єш, І пракняже вбрання золоте. У […]

Удари сльози вже не висічуть – Каміння в промінні горить (Каміння з глибоким корінням), В румовищах – носи лисячі, Бузок […]

Що життя не легке, не якась сміховинка – Серед втіх дріб’язкових, лінивих думок Нам реальність суворий читає урок: Леонтович, Єсенін, […]

Вибудую пам’ятник у серці Пам’яті – у серці, у думках, Що вогнем бажання піднесеться, (Що її глибин не обпікав). Що […]

Чорні озера темні, бентежні. Дна непроглядні. З них не напитись, тільки дивитись… Як ті глибини, що непроглядні – щирі чи […]

Не одні герої впали… Кров повстанці проливали. Всі жадали, в битвах впалі, З тюрем визволить скрижалі. І тому не йметься […]

В садку, де я кошу траву, Дерева вікові обкошую – Немов струну задів живу, Що нею сад, птахів тривожу я. […]