Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Отак здалося: він ступив на землю…”

Отак здалося: він ступив на землю
Із постамента… Славу обтрусив,
Переложив з чола на небо зорі
І з тихою задумою промовив:
“Дорога ця – не слави і достатків –
Подвижницька, дорога на крутизни,
Нерівна та важка, хоч з маревом приваби,
Лишень одна під гордим чесним небом…”
З-під пишних вусів, наче голуби
З-під стріхи срібної вилітали слова
І трепетні всідалися на серці,
Аж чулися їх кришталеві крила:
“Солодка і важка чекає праця
У царині непевного засіву,
Де крім набутків – розпач недороду,
А замість вдяки виросте прокляття,
Як витче дума тіні лицемірства.
Той шлях – блакитний килим України,
Золочений немерхлими слідами
Великих предків і потомків гідних”.
…Я був на семінарі у Тараса.

1968

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

“Отак здалося: він ступив на землю…” - БАБІЙ СТЕПАН