Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Оця весна, оця гроза пресчиста…”

Оця весна, оця гроза пречиста,
Над містом галопуючі громи…
Серця бруньок розпурхуються в листя,
Між цього і відроджуємось ми.
Високо у серпанку зійде зірка –
В далекім, у стонадцятім вікні,
І так медово: солодко і гірко
Весна ця відкликається в мені.
Коли стоїш, задивлений німієш,
Як вглянеш в піднебесному вікні
Її – вабливу і щасливу мрію
Яка прологом стала цій весні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Оця весна, оця гроза пресчиста…” - БАБІЙ СТЕПАН