“Кулясто всесвіт дивиться на нас…”

Related posts:

1. СТАДІОННА САГА Щовечора бачу з вікна: Далека й легка, мов пір’їнка, По колу, по колу, Одна Біжить стадіоном ця жінка. Довкола снігів […]...
2. “Чорним оком дивиться печера…” Чорним оком дивиться печера В лісову ліянову межу. Я – струнка, вигиниста пантера Свій барліг невсипно стереже. Виходжу зарошаним камінням, […]...
3. Овальний всесвіт овальний всесвіт усі дороги за міріяди світляних років повернуться до первісної точки свого начала а небо у серцевині людській де […]...
4. Оберігати білий всесвіт сну White guardians of the universe of sleep… оберігати білий всесвіт сну оберігати як нетлінну славу що обійшла з тобою цілий […]...
5. “Нещедрі хмари, тиха вись…” Нещедрі хмари, тиха вись; Мандрівний рій сніжин Окрай комори вздовж доріг Веде буденний чин. І плаче вітер цілий день, Мов […]...
6. “Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…” Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок […]...
7. ТОНКА НИТОЧКА Щоб не порвалась ниточка тонка, Легенька, ніби срібна павутина, Так тихо осінь колихає сина, Щоб не порвалась ниточка тонка. Ця […]...
8. ТИ НЕ МОЯ! Нехай з-поміж усіх ти, мов зірниця, сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі скоряєш… Та, […]...
9. “Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш…” Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, […]...
10. КУДА? – Куда ти йдеш, єдиний мій? – Я й сам не знаю, де! Хіба ж та доля вповіда, Куда вна […]...
11. СПОГД ПРО ВТРАЧЕНЕ “Христос воскрес” – нам провіщав уперше Священник в невеличкому селі, І повнило одне з найбільших звершень Нас радістю, піднесеністю слів. […]...
12. Куди йдемо? Куди йдемо? Куди веде дорога? Вогонь і кров. І захід – як багаття. У відчаї зрікаємося Бога, На ангелах лежить […]...
13. “Поставали дерева заслухались…” Поставали дерева заслухались та й заніміли од болю обіч доріг і стежинок чоловік розмовляє з собою. Летіли пташки на дерева […]...
14. НІЧ У КАРПАТАХ Красива ніч, велика ніч, Як марево сторіч. Достиглий місяць з висоти Освітлює хребти. По каменю мій кінь ступа, Вузька моя […]...
15. ДО УКРАЇНЦІВ Українці, браття милі, Відгукніться, де ви є; Чи живі ще, чи в могилі Давня слава зогниє? Чи покраща доля наша, […]...
16. “І далі, далі все ми йшли…” І далі, далі все ми йшли Серед туману, серед мли, І враз повіяв буревій Весною згублених надій. Збудилось щось живе […]...
17. ПОВЕРНЕННЯ Повертаєтсья правнук до рідної хати – Спадкоємних полів, на дідівський поріг, До батьків на гробках воскресення благати, Обтрусивши пили із […]...
18. КОЛОДЯЗЬ В жадобі змучений, утомлений від спеки, З домівки рідної ти йдеш в краї далекі, Так заверни мерщій суди Напитись чистої […]...
19. “Душа людини – велемовна книга…” Душа людини – велемовна книга, Яку що більше пристрасно читай – То глибше радістю дзвінкою двигай І жни пізнань довершений […]...
20. “Де ти, добрий царевичу з давніх доріг…” Де ти, добрий царевичу з давніх доріг, Ще ти б’єшся живий, чи у битві поліг? Чи змирився із підступом злих […]...
21. МАРУСЯ БОГУСЛАВКА з очисної покути билиною мене співають рятувати життя це – добре вмирати щоб не скривдити ні тотема ні людини ні […]...
22. “Якщо ти вірний боротьбі поет…” Якщо ти вірний боротьбі поет, Постав ясні відтворення дзеркала На змаг доби, що сміло покликала Палких борців із кованих тенет. […]...
23. “Коли з Британського музею…” Коли з Британського музею Моя душа перелетить У Баальбек чи в Арамею, Не плач, поезіє, в ту мить. Віддавна пильний […]...
24. “Не забудь, не забудь…” Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни, – Путь життя, темну путь Проясняють вони. Золотих снів, тихих втіх, Щирих […]...
25. ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ЛИСТЯ ОСІННЮ Лягло небо тягарем на наші спини і знову треба покидати домівки. Птахи, осінні зрадники, повтікали, – чому не прищіплять нас […]...
26. СЛОВО (У вінок Т. Шевченкові) Немудрий цар твоє премудре слово Топтав полками – квітли пурпурово Ненатлі болі українських ран! Зухвалий вождь, озлоблений тиран, Його обкраював […]...
27. “Балада роду…” В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка […]...
28. ЄГИПЕТСЬКИЙ ОБЕЛІСК В заграві світла, на плацу Конкорда, Поміж юрби, де плеще водограй, Якому заздрить осяйний Версай, Чарує зір його постава года. […]...
29. ПІДКОВИ КОНЕЙ Відстукали копита коней бойових, Серця в мозиль, каміння в пил зітерши, І я прийшов, прийшов уже не перший Слідами втоптаних […]...
30. ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, – Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях […]...
31. ДО МУДРОСТІ Тим, хто дарує людям Вічну Мудрість книг – присвячую. У тиші Храму, де живуть слова І мови, й пісні рідної […]...
32. “Мій син малює крила літакам…” Мій син малює крила літакам, лелекам, диким гусям і орланам. Син крила домальовує квіткам – кануперу, любистку і катрану. Конваліям, […]...
33. “Про що мені шумлять ліси…” Про що мені шумлять ліси, Про що видзвонюють діброви? Погідну днину принеси, Мій світе ясний, чорнобровий. Затихни й вітром оновись […]...
34. НОВОРІЧНЕ Скінчився рік. Раз мислю, то живу. Іду по колу повз казарми кляті, Долаючи хурделю снігову У зеківському чорному бушлаті. Той […]...
35. НА ПЕРЕХРЕСТІ ТРЬОХ ДОРІГ На перехресті трьох доріг, Що кожна з них веде в барліг, У лігво звіра – до Беліна, – Стояв солдат. […]...
36. ОЛЕНЬ Чую, чую – крізь дим і дзелень, крізь гудіння землі невпинне, – мов блакитний рогаль-олень у вітрах понад нами гине. […]...
37. “Бабо Химо, з добрими очима…” Бабо Химо, з добрими очима, Загубились у далекій млі, На край світу з рідної землі Повезли вас у сибірські зими. […]...
38. Прощання смислу – вирок і пророцтво прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]...
39. ВIДПОВIДЬ О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках i з блискавками гнiву, Вiйськовим кроком, з поглядом […]...
40. РІДНА МОВА В щільник чуттів і розуму зоря Бджолою залітає; тихо Завісу смутку розкриває пісня: …Кру-кру, Заки море перелечу – Крилонька зітру… […]...