Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Гей, летіли, мчали дужі коні…”

Гей, летіли, мчали дужі коні!
Стрічний вітер розсікали гриви
І китайки віялись червоні
За шапок палахтінням тріпотливим.

Пронесли несамовито коні
Вольницю в своїх рипучих сідлах,
Погуляння, боїща, погоні –
В золотих степах, в пожежах зблідлих.

Шлях Чумацький прогинавсь під ними,
з-під копит – по небу сині іскри…
Україно з думами сумними,
Не чекай від запорожців звістки.

Пролетіли, полишили гомін,
Канули у далеч світанкову,
Тільки місяць у болючий спомин
Блисне, як загублена підкова.

1965

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 4,75 out of 5)

“Гей, летіли, мчали дужі коні…” - БАБІЙ СТЕПАН