ДОЯРКА
Прибігла розгарячена і втомлена,
Із нею – теплий запах від корів,
Ще нашвидку вечерю приготовила,
Послала ліжка сонній дітворі.
І впала… Руки важко поналивані,
Набраяклі, наче дійки молоком,
Скидатись будуть птицями чутливими…
Аж поки вся стріпнеться із дзвінком.
1974 р.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Синіє гай, і зеленіє поле…” Синіє гай, і зеленіє поле. Живи і знай, що не мине ніколи Ані зерно, що родить хліб насущний, Ані руно […]...
- ПАМ’ЯТЬ ВИСОТИ Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. Мені здається, в тій даличині прапращури, мов ящури, літали. […]...
- “Осіння ніч. Безмовне поле…” Осіння ніч. Безмовне поле. Під місяцем блищить ріка. І хрестять сиві виднокола Невтомні руки вітряка. Земля замислена і строга, І […]...
- ДИТЯЧА ПОЕМА ПРО 1933 РІК Скінчилася гра, і м’ячик упав, Неначе в пісок його хто укопав! Ми всі заніміли, бо там, на вуглі, З’явилася жінка, […]...
- НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
- ЧЕРВОНА ТРОЯНДА Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]...
- “Ще щебече у садочку соловій…” Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій, Ще щебече, як віддавна щебетав, Своїм співом весну красную вітав. Та […]...
- НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, […]...
- “Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...
- КРОВ ІЗ МОЛОКОМ Бальзам чудовний, стільниковий мед, Вино над винами із молоком Гуляють в головах лунким танком – Ми прагнемо до спільних світлих […]...
- СПИНИ МЕНЕ Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж […]...
- “У свері міському…” У сквері міському, на кимось викошеному сіні бомжі сплять. То на лавах сидять – пасуть голубів громадських на молодій траві. […]...
- “Сонячна дівчина, вимальована промінням…” Сонячна дівчина, вимальована промінням – Радісні вигини, випуклість солодко стигла, Трави лоскочуть їй ноги, квіти цілують коліна, Вітер їй обіймає […]...
- “Ти, мов яблуко з галузки…” Ти, мов яблуко з галузки, Впала в трави молоді. Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді. Я звільнив […]...
- Гляну в поле, гляну в небо- Гляну в поле, гляну в небо- И в полях и в небе рай. Снова тонет в копнах хлеба Незапаханный мой […]...
- “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...
- БУРЯКІВНИЦЯМ П’ЯТИДЕСЯТИХ Мов невтомні кораблики В морі зеленому гички, даленіють жінки у тумані холодної мжички, Даленіють жінки – сиві постаті над буряками […]...
- ЗЛОДІЙ Дядька затримали чи впіймали, Дядька в сільраду ескортували, Дядька повчали і докоряли: – Як вам, дядьку, не ай-я-яй? Красти на […]...
- ДО КОБЗИ Кобзо, моя непорочна утіхо! Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом’яни. Може, чиє […]...
- “Ми прив’язані міцно до телефонів…” Ми прив’язані міцно до телефонів, що не можемо роз’єднатись, притягнуті поглядами, що не можемо їх відвести, Ми, зустрівшись, сплітаємось міцно […]...
- “Широко відчинені ворота…” Широко відчинені ворота, гнуться липи, наче жербраки, на стіні чорніє позолота, в порохню ховаючи віки. Повні гуду олтарі і склепи, […]...
- “Відзолотіли сонячні ренети…” Отговорила роща золотая… С. Єсенін Відзолотіли сонячні ренети І хризантеми змерзли у саду… Я ще оглянусь, ще покличу “де ти?”, […]...
- ХМІЛЬ Закучерявлений, мов парубок хмільний, Заплів калину, висне волохатий. Мов диби кінь став у попоні жовтій, Обвішаній дзвінками золотими. Шумить в […]...
- ХМАРКИ Линуть, Плинуть Хмарки літні, Хмарки радісні, блакитні Розпливаються в повітрі. Наче фарби на палітрі, Сяйвом-золотом оточені, Линуть, Плинуть, Поки згинуть, […]...
- “Бути Колумбом важко…” Гей, нові Колумби… В. Симоненко Бути Колумбом важко… Як важко взагалі першим – чесним і благородним Для світу ти відкриваєш […]...
- РЕЙС Регочуть і свистять на палубі матроси (штурмує у бакборт важкий зелений вал), а берег золотий зникає у провал… Команда: Поворот! […]...
- “Бабо Химо, з добрими очима…” Бабо Химо, з добрими очима, Загубились у далекій млі, На край світу з рідної землі Повезли вас у сибірські зими. […]...
- РОБІТНИКОВІ Роби на других дні та ночі, На хвилю праці не заспи; А візьме сум, заплачуть очі,- У чарці горенько топи… […]...
- ХУДОЖНИКУ М. Тимчакові Дід брав ножа на неправду, Миколо, Хрускали з кров’ю біласті хрящі… Школи для тебе, великої школи Не вистачає […]...
- СТАРІ БУДИНКИ Завтра їх не буде. Загудуть, Загуркочуть, загримлять машини, І здригнуться потемнілі стіни, І, здригнувшись, важко упадуть. Завтра їх не буде. […]...
- “Біля груби так святково…” Біля груби так святково вип’єш чай і будеш знов переважувати слово, що вимірює любов. Треба руки нам зігріти, не сполохавши […]...
- КУЬТПОХІД Нарядилися солдати, наче на парад. Перед строєм промовляє молодий комбат: – Важко буде, трудно буде. Знаю, хлопці, сам, Що напружити […]...
- Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
- “Олю мила, хоч сьогодні…” Олю мила, хоч сьогодні Не столоч моїх порад ти: Цінні будуть, як ні одні, Їх я важу на карати, Їх […]...
- ДУМКА ЧЕРВОНОРУСЦЯ Все ся втихомирило… либонь заснуло!.. Вже по вимощених улицях не грякотить, Не лящить і голосний москаль: кипить, кипить!.. Деколи гукне […]...
- НАСТУПАЄ ЛІТО Дім запах молоком і медом, Папірівками пахне сад. Залягають на кожнім метрі Огірка з гарбузами вряд. Наросли під лапатим листям, […]...
- “Не людину морили в сипучих пісках…” Не людину морилив сипучих пісках – Дух народний вбивали великодержавні сатрапи, Щоб казармою, карцером дух той протхнув у військах, Щоб […]...
- БУКОЛІКА З ЄВШАНОМ З гір – з гостини – вертають вони, і лошиці несуть молодиць: у жінок під серцями сини, і лошата – […]...
- НІЧНИЙ ЕТЮД Не кров з молоком, а кров із ніччю – Про тебе задумуватись весняною порою І сльози збирати по твоєму обличчю […]...
- КВІТИ Під віконцями На сонці У весняному саду У земельку, Як в постельку, Я насіннячко кладу. Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, […]...