“Широко відчинені ворота…”

Related posts:

1. Широко розчинила вікно широко розчинила вікно над ранішньою затокою і уздріла дерево щедро обсіяне білим цвітом і нараз він увесь піднявся на крилах […]...
2. “Вийду у місячну ніч за ворота…” Вийду у місячну ніч за ворота: Що там в тумані, на обрії – хто там? Поле ряхтить, і не видно […]...
3. “Завжди ці відкриті на цвинтар ворота…” Завжди ці відкриті на цвинтар ворота, Де, справді, я знаю, чекають мене… Ця тиша одвічна, одвічна скорбота, І цей падолист […]...
4. “В небі сонце падає, згорає…” В небі сонце падає, згорає, блискавиця тьму над морем крає… Береги землі за виднокраєм, і до них ще треба доплисти…...
5. НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
6. “Гуде вітер вельми в полі!” Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс […]...
7. “Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...
8. Початки Києва Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас […]...
9. ПІСНЯ МОЯ Ф. А. Владимирову Од Сосни до Сяна вона протягнулася, До хмари карпатської вона доторкнулася, Чорноморською водою вмивається, Лугами, як квітками, […]...
10. “Гаї шумлять…” Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. […]...
11. “В маєтку гетьмана Івана Сулими…” В маєтку гетьмана Івана Сулими, в сучасному селі, що зветься Сулимівка, до кінських грив припадені грудьми, промчали хлопці – загула […]...
12. ДУМКА ЧЕРВОНОРУСЦЯ Все ся втихомирило… либонь заснуло!.. Вже по вимощених улицях не грякотить, Не лящить і голосний москаль: кипить, кипить!.. Деколи гукне […]...
13. “Я спокійно б лежав під вагою століть…” Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі […]...
14. Дитинство Святослава Тихо лине рік за роком, Підростає Святослав, Вже він має лук і стріли, Вже й меча собі придбав. З лопухами […]...
15. “Ще щебече у садочку соловій…” Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій, Ще щебече, як віддавна щебетав, Своїм співом весну красную вітав. Та […]...
16. “Світло Дажбоже в поліських лісах…” Світло Дажбоже в поліських лісах, Лось вийшов з хащі рогатий… І повертається на небесах Сонце до нашої хати. Де за […]...
17. “Суди мене судом своїм суворим…” Суди мене судом своїм суворим, Сучаснику! – Нащадки безсторонні Простять мені і помилки й вагання, І пізній сум, і радість […]...
18. РЕЙС Регочуть і свистять на палубі матроси (штурмує у бакборт важкий зелений вал), а берег золотий зникає у провал… Команда: Поворот! […]...
19. XXXV. “Немов вицвіла ніч…” Немов вицвіла ніч, цей сірий день, і, як бетон, гуде у вухах вуличний гамір. – Так наче б ти ніколи […]...
20. “Вільшина, верби, осока…” Вільшина, верби, осока. Кущі над берегами. І ледве котиться ріка Зеленими лугами. Синіють мирно небеса, Пливе хмарина біла… Спокійна, стримана […]...
21. “Золототканні шати в панни…” Золототканні шати в панни, золотообідні ридвани, соломою їй мостять шлях, і ходять коні в постолах. У панни Ганни серце з […]...
22. “Впала музика з неба, і сім її нот…” Впала музика з неба, і сім її нот Долинає до мене із мороку літ. Молодому поетові дивляться в рот, А […]...
23. КУЬТПОХІД Нарядилися солдати, наче на парад. Перед строєм промовляє молодий комбат: – Важко буде, трудно буде. Знаю, хлопці, сам, Що напружити […]...
24. ОСІНЬ Володимирові Черепкову Літо кінчається так, ніби крапля стікає з меча. Тонко ридає та б’ється в агонії воїн. Що ж він […]...
25. “Сонячна дівчина, вимальована промінням…” Сонячна дівчина, вимальована промінням – Радісні вигини, випуклість солодко стигла, Трави лоскочуть їй ноги, квіти цілують коліна, Вітер їй обіймає […]...
26. “У неділеньку у святую…” У неділеньку у святую У досвітнюю годину У славному-преславному Місті в Чигирині Задзвонили в усі дзвони, З гармати стріляли, Превелебную […]...
27. “Якщо село обдерли догола…” Якщо село обдерли догола, А місто чорним чадом отруїли, Що ж нам зосталось? Вигін посірілий, Серед якого – явина мала. […]...
28. “За що ми любимо Богдана?..” За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846...
29. ДИКІ ГРУШІ Дикі груші в лісах на Волині Повесні божевільно цвітуть. Там рої злотокрилі бджолині Медовину беруть і гудуть. А долиною сони […]...
30. НАД БУГОМ Сядем тут, відпочинемо, друже, Розіславши на камінь шинель. Ой широко розлився ти, Буже, Ой далеко плисти до тих скель! Кожен […]...
31. БІЛИЙ СВІТ У білому світі біла долина яблуня з яблуком у вершині жінка сорочку над річкою шиє від білого полотна дні відтина...
32. ДОЯРКА Прибігла розгарячена і втомлена, Із нею – теплий запах від корів, Ще нашвидку вечерю приготовила, Послала ліжка сонній дітворі. І […]...
33. “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...
34. ДАРУНОК Де річка Німан крутить млин старий, Вогонь у кузні Йосипа горить. Не борода у коваля, а піч, А серце – […]...
35. “Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим…” Спомин про нічку-петрівочку видивом встане хрещатим… Часто в дитинстві здавалось – за річкою Овлур свистить. Як тоді пахли під хатою […]...
36. ЛЕТИТЬ ГАЛКА ЧЕРЕЗ БАЛКУ Летить галка через балку, Літаючи, кряче… Молодая дівчинонька Ходить гаєм, плаче. “Не пускає мене мати Вранці до криниці, Ні жита […]...
37. ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...
38. “На обрії душі моєї…” На обрії душі моєї Світає Слово, щоб пливти Супроти, не за течією – В умиті зорями світи. У тих світах […]...
39. “Ми прив’язані міцно до телефонів…” Ми прив’язані міцно до телефонів, що не можемо роз’єднатись, притягнуті поглядами, що не можемо їх відвести, Ми, зустрівшись, сплітаємось міцно […]...
40. ДАВИД Суворий погляд і тверда постава, І мозку гін, закутий під чолом. Це владній силі божеський псалом, Земному світові хвала лунава. […]...