“Цілу ніч шарудить за вікном…”

Related posts:

1. “Цілу ніч цвіркун сюрчить у домі…” Цілу ніч цвірук сюрчить у домі, Цілу ніч заснути не дає, Цілу ніч розмиті, підсвідомі Милі серцю спогади снує. Ось […]...
2. “В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч…” В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч, хтось пір’я надмухав у щілини віч, хтось стежку промів од криниці од ганку […]...
3. “Цілу ніч лютує шторм…” Цілу ніч лютує шторм, Злилося небо з морем. І нам незатишно обом – До ранку не говорим. Шматують простір блискавки, […]...
4. “Світанок за вікном такий чутливий…” Світанок за вікном такий чутливий, наче Дмухнеш – і він ураз повернеться в пітьму. А вітер в димарі регоче, виє, […]...
5. “Коли сльотить негода за вікном…” Коли сльотить негода за вікном, Люблю при світлі лампи за столом, Міцного чаю випивши з малиною, За книжкою засісти старовинною. […]...
6. “Потужний…” Потужний, мало не ураганний вітер – над лісом будинків цілу ніч стугонів за вікном. І вранці місто – як ліс […]...
7. “Гупнуло щось за вікном уночі…” Гупнуло щось за вікном уночі, Тихо тривога війнула на серце… Вслухаєшся і збагнеш річ у чім – Яблука падають… І […]...
8. ПІСНЯ ПРО ПІВНЯ Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір’ям широким, мов по зеленій долоні. Косу тримає на крилах, косу веселу […]...
9. ЗА ВІКНОМ СНІГ Моя самотність знає, що за вікном сніг. Знає, знає… Самотність моєї ночіі знає, що сплять яблуньки в малому садку, що […]...
10. “І знову цілу ніч верзлося…” І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І […]...
11. “За вікном шумить і грає море…” За вікном шумить і грає море, Корабель темніє на причалі. Небо чисте, світле і просторе, На душі – ні смутку, […]...
12. “Зацвітає жасмин під вікном…” Зацвітає жасмин під вікном, Наче лебідь розпростує крила. Жінка та, що його посадила, Спочиває давно вічним сном. Хто вона і […]...
13. “Защебетала за вікном ластівка…” Защебетала за вікном ластівка, збудила в ліжку синову усмішку, збудила в ліжку синові обійми, здатні вмістити всю безбережність світу. На […]...
14. “Нерозвійно нагусла над мокрим вікном…” Нерозвійно нагусла над мокрим вікном Осліплених днів каламуть. Речі спокійно живуть, Не зринають гіркі слова, І сіріє печаль моя, Як […]...
15. “За вікном голоси, голоси…” За вікном голоси, голоси – То весілля вже третій день. І, здається, на всі часи Сміху вистачить та пісень. Грає […]...
16. “Осінній шерех переповнив світ…” Осінній шерех переповнив світ, Найвкрадливіші видає вже кроки Посохле листя… Розгубився кіт – На всякий шелест мружить хитре око. А […]...
17. “На алеях нічних, там, де нас нема…” На алеях нічних, там, де нас нема, Ходить вітер, ворушить листя, То Венеру Мілоську – без рук – обійма, То […]...
18. БУЗИНОВИЙ ЦАР У садочку-зеленочку ходить вишня у віночку. Хтось їй грає на дуду, подивлюся я піду. Баба каже: – Не ходи! Темні […]...
19. Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. Ще […]...
20. Абрикоса … Було довго чекати до літа, А теплінь – враз мазнела крилом, Абрикоса, задумливо-світла, Розцвіла у садку за вікном....
21. ЗМІЙ Цілу ніч верзлися сни недобрії, Рідний замок в мареві заграв. Цілу ніч, страшний такий, на обрії Срібний місяць пущами блукав. […]...
22. ТУГА Гаю мій, гаю, гаю зелененький! Вітре мій, вітре, вітре швиденький! В густому гаю листя жовтіє; Вітер гілок не колише й […]...
23. “ВЖЕ СВІТАЄ, А ТИ ЩЕ НЕ СПАВ…” Вже світає, а ти ще не спав, Не заплющив безсонням роз’ятрені очі, Прислухаєшся: горлиця в лузі туркоче, Й кряче зграя […]...
24. “Листя…” Листя падає Осінь листопадує По доріжці, на ‘дній ніжці вітер робить па вітер па Де ж Аполінер Вітер стер Там […]...
25. “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
26. Ніч Згасла свічка в моїй голові – хтось там ходить навпомацки. Зазирніть мені в очі, скажіть мені, хто там ходить, я […]...
27. Дума шоста Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Кантемир галеру в море Сам випроводжає! Тріумфову проводжає Пинду правовірних, І на ній […]...
28. ХОЛОД В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч, хтось пір’я надмухав у щілини віч, хтось стежку промів од книниці до ганку […]...
29. СУТІНЬ Як за вікном ріка гуде шумиста Якусь журливу, стародавню думу, Тоді в саду спадає тихо листя, І осінь квіти наливає […]...
30. “Цар руху, мислі цар (згадав хтось – Іудеї)…” Цар руху, мислі цар (згадав хтось – Іудеї) В жорстокий світ беззахисним явивсь. Де правда сили, звірі де й пігмеї […]...
31. “Серце…” Серце! Слухай, за вікном, де кінчається палата, білий цвіт легким крилом хоче світ весь обійняти. Чуєш: порухи трави, рух машини […]...
32. НІЧНИЙ ЕСКІЗ Так тривожно запівніч, не спавши, Попід зорі тополі шумлять. Поїзди пронеслись, накричавшись, Солов’ї наридались та й сплять. Все взялось переводити […]...
33. РАННІЙ ВІТЕР Крилатий вітер, дужий вітер, що зорі, листя й ластівки несе, сп’яняє серце. Ех, летіти в зелений квітень, в синь пісень! […]...
34. “На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер…” Колихайтесь, тераси дерев… П. Г. Тичина На терасах дерев тільки вітер, вітер, вітер У прозорих пазурах листя дере. Чорнопері круки, […]...
35. “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
36. Що хочеш ти? Спокою під крилом Що хочеш ти? Спокою під крилом оцього даху, що гримів, як бубни, коли кохання, рятівне і згубне, вривалось, ніби вітер, […]...
37. “Цей листопад… Шалений листопад…” Цей листопад… Шалений листопад, Що сухозолотом в очі завірюшить, А легіт листя лоскітно ворушить, І пурха листя зграйками пташат. Пригадуєш?.. […]...
38. “Шепочуть ревно вітряні пориви…” Шепочуть ревно вітряні пориви Серед кущів півлистих і сухих. Зірчастий простір холодно застиг. Мені ж верстали шлях мій мерехтливий. Нехай […]...
39. ЛЕЛЕКИ Скінчивши довгу путь, над рідним схилом Проплив повільно і спустивсь між віт. На давній клуні – скільки то вже літ! […]...
40. ДИТИНСТВО. 1946 …І гвалт собак за вікнами, і ніч. Січе крупа у каламутні шиби. Десь черги автоматні… Холод… страх жене на піч […]...