БРАТИ
1
ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО
Ну що б здавалось – ряса і коса,
Євангеліє в панськуватих пальцях,
Але коли з-під ряси провиса
Козацька шабля – то не піп, а здрайця.
Конячиною в куряві доріг –
Він у церкви Волині і Поділля
Віз те святе, що у душі беріг,
І навертав до бунту люд уміло.
Слова і зброя із одних родин.
І там, де слово в душах проростало –
Полки під шаблю зводив Северин:
Перемогти чи полягти… Світало…
2
СЕВЕРИН НАЛИВАЙКО
Є кінь і шабля – не страшний сам чорт,
В степах, на волі позмагаться в герці,
Летіть на крилах бойових когорт
Над хитроплетива двірських комерцій.
Козацький вус і погляду вогонь –
Красуні в’януть босі і вельможні,
Відпити б серцем полум’я його…
Якби не кров, якби не дні тривожні.
Басує кінь, копита землю рвуть,
Співає шабля у правиці вправній,
Їх-мосць Жолкевський не втамує лють.
І князь Острозький з острахом вже править…
Історії кривава каламуть
Затягне крила соколиній славі
І шаблі полинами поростуть,
Та проростуть, що не лукаві…
І доля їх засяє в нашій справі!