Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






АПОКАЛІПСИС

Чорні вістки – сумні телефонні дзвінки:
…про Тютюнника… батька… і про Чорновола.
Чорні вістки, птахами чорними впали у хату…
“І Україна траур одягла,
Сів знову ворон на її калину
І чорну стрічку в промені вплела,
В небесні співи – пісню лебедину.
І ще один прогірк у смутку день,
Ще більше болю прибуло у світі,
Та вирва ця і втрата між людей –
Ще глибший карб на рідному граніті”.

І не треба, панове, балачок, розумних розмов,
Все так просто: як день переходить у ніч.
Україна нахилить печаль корогов,
Добавляючи болю живому мені.
Стане серце високим і вищою стане мета,
На місця свої всяде мізерне, збадьорене все.
Наче піна, спаде шумовиння живе, суєта
І відкриється нам – що глибини німі потрясе.

26.03.99 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

АПОКАЛІПСИС - БАБІЙ СТЕПАН