ПРОЧИТАН
Уздовж причілля тінь лягає вогко,
а коло брам розколений колодязь,
у землю встромлений, немов колода,
зеленим, молодим сміється мохом.
Патлатий, кучерявий прочитан
руками обіймає червінь цегли
та головою похитує легко
над проминанням людських правд й оман.
В труні віків лягли дні юні замку,
минувшини обвило листя клямку,
та й, може, сотий сніг на полі тане,
новими бурями співа Вкраїна.
О пісне, як же ж часто прочитаном
цвітеш ти буйним на життя руїнах.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Дома прокинувся. Сніг…” Дома прокинувся. Сніг. Вівці озвалися сиві. В сяйві стоїш, як у зливі. Хто тобі допоміг? Може, те джерельце на млаці, […]...
- “Бурями сійтеся, бурями…” Бурями сійтеся, бурями, Маки – червоні вогні: Там поза гратами, мурами Тінями сірими, хмурими Ранки конають ясні, Вдаримо гучно ми […]...
- ПОПЕЛИСТА ОСІННЯ СМЕРЕКА 1 Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках – від моху […]...
- ВОНА СПІВА Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона […]...
- ЧЕРВОНИЙ ЗАСПІВ І Риємо – риємо – риємо землю, неначе кроти; з кутів плазуємо зміями, сіємо – сіємо – сіємо буйні червоні […]...
- “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
- “Так смутно прекрасні осіннії дні…” Так смутно прекрасні осіннії дні, Як з шелестом листя пожовкле спадає, Нечутно той шелест за літом ридає, Що вснуло в […]...
- ЗОЗУЛЯ Ой, закувала знов зозуля. Мабуть, кує вже сотий раз? Вже двадцять весен в юних гулях відмірюю піснями час. Роса сріблилась […]...
- НЕКРОЛОГ КУКУРУДЗЯНОМУ КАЧАНОВІ, ЩО ЗГНИВ НА ЗАГОТПУНКТІ Не чути голосінь. Іржавіють оркестри. Оратори втомились від кричань. В труні лежить не вождь і не маестро, А просто – […]...
- ВАСИЛЬКИ Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і […]...
- “Чому…” Чому, не знаю, в полі на світанні мені здається, що пругке колосся – це пір’я стріл, які бринять у грудях […]...
- “Серед зими розтанув сніг…” Серед зими розтанув сніг – І знов заворушились трави. Не дбаючи про сенс і право, В бруньки весняний сік побіг. […]...
- “Диха. Тане. Струменить…” Диха. Тане. Струменить. Обірвалась біла нить. Почалося! Почалось – Як із зерен шум колось. В глибині, в студених водах Молода […]...
- ВІЩИЙ ДУБ Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його […]...
- “Шовковий смуток надвечірній…” Шовковий смуток надвечірній повітря синє прорідив, і простелився дим покірно уздовж води… І непомітно, ледь сирітно трава при річечці росла, […]...
- “Відцілувалося, як відкувалось…” Відцілувалося, як відкувалось, Хоч і не виспавсь ячмінний колос – Осені синій і жовтий колір – Осінь до серця тихо […]...
- “Шаліють ворони в густій березневій завії…” Шаліють ворони в густій березневій завії – В тілах їх уже пробудилась бентежна пора. І падає сніг тобі теплий на […]...
- БУСЛИ У полі чорнозему кусні, і капле зі стріхи в долоні. В обійстя вертають бусли з далекого у сьогодні… Мої білокрилі […]...
- “То дощ, то сніг, то знову дощ…” То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла. Піввітру пахло ще теплом, […]...
- “Падає листя…” Падає листя – дні облітають з вічності. Падає листя на лиця – поморщене листя… Крутиться наша земля – віхола в […]...
- “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
- “Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди…” Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди На ниві всіх твоїх надбань. Світанок Твоєї долі відлетів туди, Де вимір інший і де […]...
- Я ВАС ЖАЛУЮ Я вас жалую, яблуні, груші, Вас, берези дрижучІ, плачливі, Що на цвинтарі виросли, в глуші, Гробів сторожі мовчаливі. В час […]...
- БІЛЕ ВИДИВО ЗИМИ Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. Біла хмаро, де береш ти пряжі так багато? Брате яворовий, снігу в мене […]...
- “На міцнім п’єдесталі з граніту…” На міцнім п’єдесталі з граніту Серед парку я вздрів Афродиту. Той, хто з білого мармуру вивів Ніжний стан і вуста […]...
- “На снігу торішнє листя…” На снігу торішнє листя, насінина на снігу, сніг присів, немов прокиснув, стежку втоптану прогнув. Пойнялась водою крига – жовта тріщина […]...
- “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
- ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...
- “Ті запахи й барви, та свіжість і звуки…” Ті запахи й барви, та свіжість і звуки так зринуть знічев’я, що тілу додасться гримучої тиші й солодкої муки, яка, […]...
- “Ой у полі дві тополі…” Ой у полі дві тополі, А третя калина… Над Дніпром пливе поволі Пісня журавлина. Над лісами, над полями На хмарині […]...
- АРПАД У замку обвалені стелі Та брухту тисячі тонн. Хто килими тут розстелить Між мармурових колон? У мертвому замку сьогодні Ніхто […]...
- “Холодна тиша…” Холодна тиша. Місяцю надламаний, Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася. Вона, як сніг […]...
- ТИХУ КАЗКУ Тиху казку дерева шумлять І колишуть золочене листя. Десь далеко лебеді ячать, Тут ще осінь, розкішна, імлиста. Як весною: неспокій […]...
- КУЛЯВИЙ СОНЕТ Як прийде осінь тиха, сумовита І вбере поле жовтою травою, Земля затужить за леготом літа,- Затужу за тобою… Як прийде […]...
- “Власні смутки, власні болі…” Власні смутки, власні болі В пісню переллю, І розвію ген по полі Думоньку мою. Там вітрець її посіє В полі […]...
- “Зима панує над селом…” Зима панує над селом, Сніги засипали дороги, А Дніпр морози закули, – Він вирватись не має змоги. Замерло все… І […]...
- ТЕРНОПІЛЬСЬКА ВЕСНА У Тернополі тане зима, розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль навесні, навесні. І лоза […]...
- “Цей листопад… Шалений листопад…” Цей листопад… Шалений листопад, Що сухозолотом в очі завірюшить, А легіт листя лоскітно ворушить, І пурха листя зграйками пташат. Пригадуєш?.. […]...
- ОСІННЄ Облітає листя, пане-брате. Хоч стріляй – останнє опада… Вітер дошматовує плакати Та вчорашні гасли заміта. Цідить мжичка їдко і занудно, […]...
- “Заходить сонце. Сніг іде…” Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить, І на ніч сон йому іде Через мости та через […]...