Індія починається з того, що сняться сни про виправу на схід. І вони сюжетні, вони – наче фільм, по якому […]

о скільки конику-братику крутих чудасій на світі дивився б допоки круки не вип’ють очей а мало по сей бік багама-мама […]

З циклу “Нотатки фенолога” Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні – переповнена дійством напружена мить. Передчасні світанки, […]

це хід весняних звірів це парад лемурів мальовані роти палкіші свіжих ран це час коли жага струмує навіть з мурів […]

“Острів Кавказ, який лежить поміж Індією та Скіфією, є найвищим островом світу з гірськими вершинами. Звідтіля доктор Фауст розглядав різні […]

Увечері, коли зійде горіння зірок і ліхтарів, і наші очі такі стають глибокі, аж пророчі, а руки від утоми – […]

ми навіть її не бачимо і не знаємо яка вона адже вдосвіта вибігаємо з неї і повертаємось коли споночіє певно […]

Чи легко упіймати застояне повітря провулків архаїчних, немов дагеротип, коли твоя робітня – завалена дровітня, і не виходять очі, а […]

Повсюдна присутність у хащах тритонів, драконів, грифонів, піфонів і те, як шаліють коти, обернуті в духів, поява комет і циклонів […]

Я міг би гнати тепле стадо – мене б життя кудись несло, або пізнав би легко й радо просте корисне […]

Ми ввійшли в цю осінь, як в алею… Осене, прийми нас і помилуй! Гіркота земного привілею: пережити світло, мов помилку,- […]

Ми терпляче прожили годину липневої спеки. Мотоцикли минулих епох і старі арбалети лишились позаду. Золота незасвічена Роза1. Й сімсот неспокійних […]

“Але за муром джаз і танці лампіонів…” Б.-І. Антонич Ми з’являємось під зорями й деревами, в пущах осені крилатим листям […]

Це столиця держави. Тут досить людно. І не досить зелено для ботанік. Хоч насправді це ніби судно /чи судно?/ і […]

Ще о шостій ранку пітьма. Непочатий сніг, наче луг. І небес на небі нема, тільки вітряні гнізда хуг. Тільки вкутані […]